«Думаю, що американська допомога вже у дорозі до України…»
Для ухвалення важливого рішення на законодавців США потужно тиснула українська діаспора
Мільйони людей у всьому світі, а не тільки українці, стежили минулої суботи за трансляцією «історичного», висловлюючись словами деяких політиків, засідання Палати представників Конгресу США. Після багатомісячної затримки там нарешті проголосували за виділення Україні 60,8 млрд доларів фінансової допомоги, яка допоможе стримувати російську агресію. Одним з тих, хто тримав кулаки і молився, щоб це сталося, був представник нашої патріотичної діаспори у Нью-Джерсі, лікар-реабілітолог Михайло Левко. У цього американця з українським корінням були особисті причини для хвилювання: він, хоча і не підтримує одіозного Дональда Трампа, але належить до Республіканської партії США. А представники цієї політичної сили у Конгресі шість місяців створювали перепони для вирішення «українського питання»…
— Добре, що при голосуванні за допомогу Україні у Конгресі утворилася «тиха більшість» із республіканців і демократів, — каже вдоволений пан Михайло. — Як виявилося, одні потребують інших.
— Чому так довго не могли вирішити цього питання?
— На жаль, у великих американських медіа було поширено багато облудної російської пропаганди, яка ставила за мету заблокувати цю допомогу. І багато хто повірив у цю брехню. Був величезний російський вплив і на членів Конгресу…
Ситуація виглядала тупиковою. Щоб спростити голосування за виділення коштів Україні, демократи запропонували альтернативний шлях, який виключав би вплив негативно налаштованого спікера Палати представників Майка Джонсона. Але під відповідним документом забракло десь 20 голосів…
— Чим пояснити те, що Джонсон в останні кілька днів змінив свою позицію?
— Думаю, вирішальний вплив мала думка трьох ключових комітетів Конгресу, з якими напередодні мав зустріч Джонсон. Ці комітети дали йому важливу закриту інформацію щодо стану справ на російсько-українському фронті, про ракетні удари по українських містах, щодо довгострокового союзу росії з Китаєм, Іраном, про те, як і де росія закуповує зброю, як вона обходить західні санкції. І тоді Джонсон усвідомив, яку небезпеку таїть у собі такий союз і які далекосяжні плани має росія. Він зрозумів, що путін не тільки терорист, а також — імперіаліст, що він, якщо його не спинити, може піти війною і на інші країни. І тому спікер вирішив, що діяти треба негайно.
— Як українська діаспора впливала на американських політиків, щоб вони підтримали Україну?
— Особисто я і мої колеги зверталися до українців (і не тільки до них), щоб телефонували до наших законодавців, зокрема, до офісу Джонсона і вимагали рішучих дій. В Америці є популярним таке «народне лобіювання». Американські політики дуже зважають на соціологію. До 24 лютого, других роковин великої війни в Україні, статистика у таких опитуваннях була на користь противників надання допомоги Україні. А потім ми почали проводити різні акції, щоб змінити цю картину. І це вплинуло. Багато американців зрозуміли, що негативна інформація, яку поширюють про Україну багато медіа — неправдива.
Все різко змінилося у минулі середу-четвер. А ще Джонсон мав зустріч з Трампом, і той нарешті дозволив йому поставити питання про допомогу Україні - щоправда, через позику. Я був заскочений тим, що Трамп пом’якшив свою категоричну позицію.
— А як вам поведінка уродженки України, республіканки Вікторії Спартц, яка вносила шкідливі поправки до закону?
— Та Спартц — якась дивачка! Вона представляє штат Індіану, який виступає проти допомоги Україні. Спартц більше переживає за свої політичні рейтинги, ніж за те, як зупинити путіна. Вважайте, душу свою продала, бо виступала проти того, щоб американські гроші пішли на допомогу українським жінкам і дітям. Для мене страшно було чути все це…
І ще про одне скажу. Про певний позитив, спричинений затримкою з виділенням американської допомоги — це змусило активізуватися Європу! Ці шість місяців розбудили її. Але треба визнати: хай там як потужно європейці допомагають, але без допомоги Америки Україна не зможе перемогти у цій війні.
— Коли нова американська допомога може надійти до України? Чи не буде цей процес розтягнуто на місяці?
— Наскільки я розумію, її надсилатимуть швидко — ще до початку травня. Думаю, багато цієї зброї уже в дорозі до України. Бо є загроза, що у червні розпочнеться великий російський наступ.
Після суботнього голосування я подумав: як добре, що настало просвітлення у головах наших конгресменів — і вони зробили правильний крок!
