Від пародонтозу до… інфаркту

За статистикою, з пародонтозом та іншими захворюваннями тканин, які оточують корінь зуба, протягом життя стикаються 8 людей з 10. І саме ураження пародонта є основною причиною втрати зубів після 35 років. Поступова деградація опорних тканин зуба, резорбція кісткової тканини, збільшення рухливості зубів і, як результат, їх випадіння — не єдине ускладнення пародонтозу. Запальні стани тканин, які оточують корінь зуба (а точніше, бактерії, які провокують ці стани), з часом можуть призвести до виникнення атеросклерозу, гіпертонічної хвороби та цукрового діабету. Крім того, вчені довели зв’язок між пародонтозом і ревматоїдним артритом, а також хворобою Альцгеймера.

Як розвиваються хвороби пародонта

Як пояснюють експерти поль­ського видання Moje zdrowie, під захворюваннями пародонта (т. зв. пародонтопатіями) медики мають на увазі прогресуючі агресивні за­пальні стани, які руйнують комп­лекс тканин, що оточують зуб.

Головними чинниками, які провокують запальні процеси у ротовій порожнині, є анаеробні грам-негативні бактерії, найбільш вірулентними з яких є три види, що творять т. зв. червоний комп­лекс: Porphyromonas gingivalis, Tannerella forsythia й Treponema denticola.

Причиною проблеми найчас­тіше є нехтування гігієною, що призводить до появи жовтого на­льоту на зубах, — решток їжі, сли­ни та бактерій, які активно роз­множуються у сприятливому для них середовищі. З часом ці від­кладення мінералізуються і пере­творюються на пористий камінь, який відкладається між зубами й під яснами. Наслідком цього є зниження лінії ясен, поглиблення ясенних кишень та оголення па­родонтального простору. Таким чином для бактерій, присутніх у ротовій порожнині, відкриваєть­ся шлях в середину організму. Зокрема й для тих найбільш не­безпечних патогенів з «червоно­го комплексу».

Кому загрожують пародонтопатії

Основним фактором ризику розвитку захворювань ясен і за­палення пародонту є нехтування гігієною — коли людина чистить зуби невідповідно, через що на зубах утворюється зубний на­літ. Організм починає боротися з ним, забезпечуючи імунну від­повідь. З ясенної щілини виділя­ється ексудат — рідина, до скла­ду якої входять антитіла та інші імунні клітини, й завданням яких є контролювати популяцію бактерій у ротовій порожнині. Тож можна сміливо стверджувати, що це ми самі докладаємося до того, щоб у ротовій порожнині розвинувся запальний процес, і його подаль­ші наслідки — це також зона нашої відповідальності.

Проте неправильна, недостат­ня гігієна — не єдиний наш «гріх» щодо зубів і тканин, які до них прилягають. На розвиток паро­донтозу та інших пародонтопатій впливає те:

• як часто і як старанно ми чистимо зуби, чи використовуємо зубні нитки;
• як часто відвідуємо стомато­лога, чи регулярно усуваємо зуб­ний камінь;
• наскільки агресивно ми чис­тимо зуби та гриземо тверду їжу, що може призводити до механіч­ного ушкодження зубів;
• чи куримо ми;
• чи потерпаємо від ожиріння;
• чи страждаємо від анорексії і булімії;
• чи є у нас загальні хвороби, передусім такі серйозні, як діабет, лейкемія або ВІЛ-інфекція;
• як часто дихаємо ротом (з огляду на те, що ніс, наприклад, закладений), як часто у нас зага­лом пересихає слизова оболонка рота;
• чи є гормональні порушення (особливо у період статевого до­зрівання, вагітності та менопау­зи);
• чи приймаємо ми певні ліки, зокрема імуносупресивні, проти­судомні, блокатори кальцієвих ка­налів і протизаплідні засоби;
• чи є у нас вади пародонту, неправильний прикус (зокрема надмірне скупчення зубів);
• чи є спадкова схильність до захворювань комплексу тканин, що оточують зуби.

Як розпізнати хвороби опорних тканин зубів

Найбільшою проблемою є те, що захворювання пародонта розвиваються повільно й часто безсимптомно або малосимп­томно. На відміну від карієсу, коли про процес нищення тканин зубів сигналізує біль, зубний на­літ та зубний камінь пацієнти час­то трактують лише як естетичну проблему і не звертаються до лікаря.

Пародонтопатії нерідко су­проводжуються неприємним, «гнильним» запахом з рота, але хворі не беруть це до уваги. Іг­норують також дискомфорт і не­значну кровоточивість під час чищення зубів. Вважають, що причиною є несерйозне механіч­не ушкодження ротової порожни­ни.

Перші симптоми, які можуть занепокоїти людину, свідчать зазвичай про запущену форму пародонтозу. Це спухлі, вразливі на дотик м’які тканини, червоний «обідок» довкола зубів та яскра­во-червоний (або навіть фіоле­товий) колір ясен, укорочення висоти коронок зубів, що супро­воджується набряком або ого­лення шийок зубів з подальшим їх розхитуванням.

З’являється також біль, часом дуже сильний, що свідчить про дегенеративні процеси у кістковій тканині, які невпинно прогресу­ють.

У дуже запущених стадіях ви­лікувати пародонтоз неможливо. Але якщо розпізнати зміни вчас­но, можна розпочати боротьбу, метою якої є збереження зубів.

Чи знаєте ви, що…

Учені підрахували, що паро­донтоз та інші хвороби пародонту у вагітних втричі збільшують ри­зик передчасних пологів.

Профілактика? Усе просто — відповідна гігієна

Не існує кращого способу за­побігти пародонтозу й іншим за­хворюванням комплексу тканин, що оточують зуб, а також їх гріз­ним ускладненням, як правильна гігієна ротової порожнини.

Ключові правила піклування про здоров’я ротової порожнини — це:

• щоденне, як мінімум двічі на день, чищення зубів протягом що­найменше двох хвилин (а найкра­ще — після кожного прийому їжі);
• використання зубної нитки перед сном;
• використання антибактерій­них ополіскувачів;
• контрольні візити до сто­матолога раз на шість місяців (і частіше — якщо людина курить си­гарети, хворіє на цукровий діабет чи приймає медикаменти, згадані вище);
• усування зубного нальоту та каменю — принаймні раз на рік;
• раз на рік — рентгенодослі­дження зубів, яке дозволить ліка­рю розпізнати патології пародон­та чи карієс на ранніх етапах;
• дотримання здорової дієти, з малою кількістю простих цукрів й крохмалю, що є їжею для бак­терій, які населяють ротову по­рожнину, але з великою — антиок­сидантів (у т. ч. горіхів, рослинних олій і зелених листових овочів);
• відмова від куріння.

Каскад запальних факторів у пародонтозі

У ротовій порожнині живе май­же 1000 видів бактерій, але ви­кликати хвороби можуть лише де­які з них. Це передусім мікроби з «червоного комплексу», які через недостатню гігієну колонізують пришийкові ділянки, проникають до оголених частин пародонта та змушують імунні клітини про­дукувати й вивільняти запальні медіатори. Тканини, які оточують зуб, багаті на кровоносні судини, і це сприяє тому, що бактерії, про­дукти їхнього обміну речовин та медіатори імунологічної реакції потрапляють у кровотік. Таке від­бувається передусім у тих пацієн­тів, в яких хворобу пародонта діа­гностували на запущених стадіях. Крім місцевого запального стану в ротовій порожнині, в організмі розвивається загальний запаль­ний стан, який виявляє величез­ний вплив на загострення й моди­фікацію вже наявних захворювань або провокує появу нових.

До хвороб і патологічних ста­нів, які мають зв’язок з пародон­топатіями належать:

• атеросклероз — у пацієнтів із запущеним пародонтозом у хо­лестеринових бляшках виявляють високий рівень бактерій з «черво­ного комплексу»;
• артеріальна гіпертензія — накопичення атеросклеротичних бляшок, індукованих бактеріями з ротової порожнини, провокує за­твердіння кровоносних судин, що призводить до підвищення тиску у периферичному та центральному кровообігу;
• серцево-судинні захво­рювання і зростання ризику су­динних катастроф — ризик виник­нення ішемічної хвороби серця у пацієнтів з патологіями пародон­та є вищим на 25%, ніж у людей зі здоровими навколозубними тка­нинами. А якщо хворий при цьому ще й курить — у вісім разів;
• діабет — практично кожен діабетик потерпає від хвороб пародонта. Між діабетом та па­родонтозом простежується зво­ротний зв’язок: бактерії «черво­ного комплексу», які циркулюють у крові, призводять до того, що м’язи не беруть багато глюкози, а клітини виявляють недостатню біологічну відповідь на дію інсулі­ну. Декомпенсований діабет, сво­єю чергою, сприяє прогресуван­ню пародонтозу, зокрема робить зубний наліт більш стійким до ме­ханічного усунення;
• ушкодження нирок — за­пальні стани нирок належать до хвороб, виникнення яких безпо­середньо пов’язане з наявністю запальних вогнищ у пародонті. Сучасні наукові дослідження де­монструють, що майже у 100% па­цієнтів, які перебувають на гемо­діалізі, пародонтоз дуже швидко прогресує, залишаючи невеликі шанси на збереження зубів;
• передчасні пологи — вчені підрахували, що пародонтоз та інші хвороби пародонту у вагітних втричі збільшують ризик перед­часних пологів. Також доведено прямий зв’язок між поганим ста­ном ротової порожнини у матері й низькою вагою новонародженої дитини;
• ревматоїдний артрит — є багато наукових доказів, які свід­чать про зв’язок між пародонтозом і ревматоїдним артритом. Окремі патогени, які населяють ротову порожнину, впливають на запаль­ні стани у суглобах. Передусім це A. actinomycetemcomitans. Ця бак­терія не належить до «червоного комплексу», але вважається, що вона може провокувати агресив­ний перебіг пародонтопатій;
• хвороба Альцгеймера — відкриття ДНК бактерії P. gingivalis у мозку померлих пацієнтів, в яких під кінець життя діагностували хворобу Альцгеймера, та у спин­номозковій рідині у хворих, які жи­вуть з деменцією, може вказувати на інфекційну природу цього ма­ловивченого нейродегенератив­ного захворювання. Вважається, що хронічний пародонтоз, на який людина хворіє понад 10 років, збільшує ризик хвороби Альцгей­мера майже на 70%.

Запам’ятайте!

Не існує кращого способу за­побігти пародонтозу й іншим хворобам тканин довкола зуба, а також їхнім ускладненням, як пра­вильна гігієна ротової порожнини.