«Кваліфікаційні центри сприятимуть тому, аби вивести „чорний“ ринок праці з тіні…»

На базі Львівського професійного коледжу моделювання та ресторанної справи відкрили кваліфікаційний центр профтехосвіти. Загалом на Львівщині є уже п’ять таких центрів. Що цікаво: у такому центрі людина може підтвердити свою професійну кваліфікацію та отримати документ державного зразка навіть, якщо вона здобувала свої професійні навички самостійно. Наприклад, навчалася на перукаря, майстра манікюру-педікюру, чи кухаря, приватно.

Заступниця директора обласного навчально-методичного центру професійно-технічної освіти Наталія Рибак каже:

— На Львівщині є 5 кваліфікаційних центрів з різними професіями: електрозварювальники, кухарі, фахівці готельного бізнесу… У більшості випадків — це робітничі професії. Утім у Києві є кваліфікаційні центри, у яких додаткову кваліфікацію можуть отримати психологи з вищою освітою. Це можна зробити швидко і не треба проходити повного курсу навчання. Або, наприклад, людина здобула практичні навички у роботі з військовими у благодійному фонді. Вона також може підтвердити свою кваліфікацію. Є можливість отримати державний сертифікат і для «айтішників», які навчалися самостійно, тобто неформально здобували професійні навички.

Кваліфікаційні центри створюються на базі профтехосвіти. Але можуть бути створені і в інших умовах, де є кадровий потенціал, матеріально-технічне забезпечення.

— Якщо людина, наприклад, навчалася приватно у майстра з пошиття одягу, вона також може підтвердити свою кваліфікацію?

— Навіть якщо в родині є людина, яка добре шиє, і вона теж навчилася цього, може це зробити. Але має підтвердити не лише практичні, але й теоретичні навички. У кваліфікаційному центрі є вимоги і щодо теорії, і щодо практики. Багато теоретичних питань, зокрема, стосується охорони праці, технології, але не тієї технології, якої вас хтось навчив, а правильної, відповідно професійному стандарту.

Ви звертаєтеся у такий кваліфікаційний центр із заявкою. Ця послуга є платною, кошторис заклад профтехосвіти визначає самостійно залежно від професії (в середньому вартість такої послуги від 2,5 тисяч грн до 5,5 тисяч грн). У такий спосіб оплачується робота незалежних оцінювачів. Заклад залучає таких людей. Оцінювач має мати педагогічні компетентності і професійну кваліфікацію зі стажем не менше 3 років. Тобто це має бути фахівець своєї справи!

У зв’язку з тим, що багато людей неформально здобувають різні навички, але не можуть їх підтвердити, такі кваліфікаційні центри є нагальними і потрібними, — каже Наталія Рибак. — Людина отримає державний сертифікат, який буде у державному реєстрі професійних кваліфікацій. Тоді офіційно зможе працевлаштуватися за тією кваліфікацією, і їй не потрібно проходити увесь курс навчання. В один день здає теорію, наступного дня — практику. Якщо їй не одразу вдається підтвердити свою кваліфікацію, може краще підготуватися і ще раз звернутися.

— Хто найчастіше звертається до таких кваліфікаційних центрів, якого віку ці люди?

— Приходить багато жінок-кухарів, наприклад, віку 50 + (обмежень щодо віку немає). Вони добре уміють готувати, але офіційно не можуть працевлаштуватися у кафе чи ресторан через відсутність документів про освіту. Або, наприклад, у людини є диплом економіста, і роботодавець теж не може її легально працевлаштувати на посаду кухаря. Отже, такі кваліфікаційні центри сприятимуть тому, аби вивести «чорний» ринок праці з тіні…

Окрім того, маємо зрозуміти, що людина має навчатися протягом усього життя. Ми повинні позбутися радянських стереотипів, коли люди все життя працювали на одному заводі, потім на цьому заводі працювали їхні діти… Людина може сама здобувати освіту з різних джерел. Отримувати найсучасніші компетенції та навички.

Додам, що зарплати у людей робітничих професій суттєво вищі. Наприклад, швачка отримує у середньому від 15 до 20 тисяч грн на місяць, економіст — 7−9 тисяч грн. Електрозварювальник — від 20 тисяч грн і вище. Кухар — від 15 тисяч, шеф-кухар — від 25 тисяч грн, «вершини» немає.

А тим часом…

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий написав на своїй сторінці у Фейсбуці:"У держбюджеті 2024 р. закладено 500 мільйонів гривень субвенції для створення сучасних навчально-практичних центрів у профтехах. Наша мета — створити умови для підготовки фахівців, яких сьогодні критично бракує на ринку. Плюс — дати поштовх для розвитку профтехосвіти загалом.

Найпопулярніші напрями, за якими будуть створені майстерні у 72 профтехах:

• сільське господарство — 14 майстерень;
• громадське харчування — 10 майстерень;
• промисловість та машинобудування — 7 майстерень;
• будівництво та автомобільний транспорт — 6 майстерень.

Крім того, дві майстерні буде створено за профілем «оператор дистанційно керованих апаратів». Цю професію плануємо ліцензувати вже цього року".