«Довбали нас з усіх боків. Із 25 осіб вийшли п’ятеро…»

Справжні бойові дії розгорнулися у понеділок біля Слов’янська, найбільшого на Донбасі оплоту сепаратизму, який напередодні учасники антитерористичної операції (АТО) взяли у щільне кільце. Озброєні до зубів бойовики з георгіївськими стрічками і російською символікою намагалися будь-що вирватися із цієї облоги, однак урядові сили не дали їм зробити цього. Більше того, силовики просунулися вглиб міста, зачищаючи його від екстремістів. З обох боків є жертви. На середину вчорашнього дня було відомо про чотирьох загиблих українських військових і одного міліціонера, три десятки поранених. Втрати бойовиків суттєвіші. Самі вони називають їх безпрецедентними…

Стрілянина на околиці Слов’янська розпочалася близько 11-ї ранку. Бійцям спецпідрозділу «Альфа», які спеціа­лізуються на знешкодженні терористів, протистояло удвічі більше — близько 800 бойовиків. Останні були озброєні гранатометами, кулеметами, мінометами російського виробництва (звідки все це у «мирних ополченців», невже, як гірко жартував глава МЗС Швеції Карл Більдт, купили у магазині?). Українським силовикам вчасно надійшла підмога від бійців «Омеги», «Ягуара», і вони знешкодили пункти опору противника, зокрема їхні снайперські гнізда, змусили диверсантів втікати. Кількох їх узято у полон, захоплено багато сучасної зброї, виготовленої у Росії…

До бою сепаратисти підготувалися ґрунтовно. Аби прорватися на волю, переобладнали під бронепоїзд «товарняк», призначений для перевезення вугілля. Протягом ночі вирізали у ньому отвори-бійниці для крупнокаліберної зброї. Контррозвідка засікла цю рухому вогневу точку, і залпом з вертольотів бронепоїзд було «загальмовано» назавжди. Щоправда, є «успіхи» і у терористів: опівдні у понеділок, під час одного із заходів на ціль, із крупнокаліберного кулемета було підбито український гелікоптер (четвертий з початку травня). Бойова машина впала у річку, але екіпаж залишився живий, його вчасно евакуювали.

Добре навчені диверсанти намагаються дестабілізувати ситуацію з допомогою терактів. У спецслужб є інформація, що бойовики мали намір викрасти вибухівку і разом з шахтами підірвати гірників. А ще — зруйнувати Карлівське водосховище, що мало би призвести до техногенної катастрофи. Ці диверсії розраховували списати на заїжджих «бандерівців» — щоб викликати обурення у місцевого населення.

До речі, багато обманутих російською пропагандою жителів Слов’янська і передмість підсобляють терористам. Дозволяють використати себе як живі щити, допомагають обладнувати засідки біля готелів, лікарень, мінувати вулиці, валити дерева на вулицях, аби заблокувати в’їзд у місто військової техніки, виступають зв’язковими, розвідниками, підносять нашим солдатам отруєні продукти. Військовою мовою цих людей називають колаборантами. При цьому поплічники диверсантів забувають, що останні убивають їхніх сусідів, підпалюють їхні будинки, захоплюють магазини, авто…

Такі дії, а ще специфіка міських боїв ускладнюють швидке проведення АТО. За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, силовикам дано команду запобігти жертвам серед цивільного населення. Хоча, по правді, не все це населення є мирним…

Поки силові органи намагаються «привести до тями» бойовиків на Донбасі, їм надходить активна допомога. Є інформація, що через україн­ський кордон просочилися групи добре підготовлених диверсантів з Криму, у тому числі радикали-чеченці. На херсонському вокзалі затримано і депортовано чотири десятки таких бойовиків. Спецслужби перевіряють інформацію про приїзд озброєних «тітушок» до Києва, аби на 9 травня вчинити тут провокації. У столиці виставляють блок-пости. Як мовиться, береженого…

Пресинг українських силовиків у Слов’янську дає результати. Бойовики відступають, їхні ряди помітно рідіють. Один із сепаратистів зізнався: «Наш загін потрапив у подвійне кільце оточення, затиснули нас, з усіх флангів обійшли. Довбали нас з усього, що тільки можна було: кулеметів, і з гранатометів, з крупнокаліберної зброї. Із 25 осіб звідти вийшли нас п’ятеро…».