То не яблуні цвіт…

Якраз перед першим листопадовим снігом сфотографував те, що здивувало багатьох моїх знайомих, які їхали повз лісове урочище Болотце. Голий осінній ліс, а посеред нього, наче біла хмарка, — квітуче дерево! Міраж чи що?

Ні, ми не помилилися. Але цвіла то не яблуня чи че­решня, як може здатися здалеку, — то порадувала цві­том верба, яку у деяких наших селах називають «євою». Зазвичай це дерево-чагарник радує своїми жовтими котиками наприкінці березня, ближче до Пасхи, а тут на тобі - зацвіла перед Михайлом.

Розгадку цього природного дива підказав нам пра­цівник лісу Степан Вивірка:

— Кілька тижнів тому вдарив перший мороз, а після цього настало потепління. Верба подумала, що після зими вже прийшла весна — і вистрелила своїми «базь­ками». Одне слово, переплутала календарі…

«Базьки» в осінньої верби не такі, як весною. Вони радше нагадують легкий тополиний пух.

До слова, отак цвіте не кожна верба, а ті її різновиди, які облюбували собі дуже вологі місцини. У світі всього близько 170 видів верби. 120 з них прижилися в Украї­ні. Є серед них і така ось «єва», яка дивує нас своїм піз­ньоосіннім цвітом.