Любомир Рак: «У Центр легеневого здоров’я масово поступають хворі з важкими пневмоніями. Зі 121 пневмонії – 81 – ковідні…»

З початком ковідної пандемії у цю лікарню почали поступати найважчі хворі з пневмоніями. І вже тут, на місці, з’ясовували: пневмонія ковідна чи іншого походження… Про передову у боротьбі з COVID-19 розповідає кореспонденту «ВЗ» генеральний директор Центру легеневого здоров’я Любомир Рак.

— В Україні епідемія туберкульозу актуальна?

— Ця проблема існує у цілому світі. Якщо Україну порівнювати зі Швейцарією, то там дев’ятеро хворих на всю країну, але якщо порівняти з Росією чи Киргизстаном, то там захворюваність набагато вища, аніж у нас.

— Раніше вважалося, що туберкульоз — хвороба соціальних низів…

— Соціальний вплив є, але це не означає, що хворіють лише соціально дезадаптовані люди.

— Протитуберкульозна вакцина БЦЖ, яку вводять відразу після народження немовлятам в Україні, захищає нас від коронавірусу?

— Такі дослідження мають проводити науковці. Є припущення, що ця вакцина частково захищає від коронавірусної інфекції, але наразі це лише припущення.

Вірусні пневмонії були завжди. Пневмонія стає загрозливою тоді, коли приєднується будь-яка бактерія. А бактерій у кожному організмі є багато. Коронавірус впливає на зниження імунітету, далі приєднуються бактерії… Усі пневмонії, які ми лікуємо, вірусно-бактеріальні. Коронавірус є поштовхом для виникнення пневмонії. Упродовж 2019 року у нашій лікарні проліковано 5,5 тисяч пацієнтів. З них — 1300 туберкульозні хворі. Решта — інша легенева патологія. У першу чергу, це — пневмонії. Окрім того, бронхіальні астми, хронічні обструктивні захворювання легень, торакальні травми у торакальному відділенні…

— У вас захворіли медики від ковіду?

— Є медичний персонал, який захворів, але усі вони не були задіяні у відділенні для надання допомоги пацієнтам з ковідом. Тобто інфікувалися не на робочому місці. Є серед них ті, хто лікувалися у стаціонарах, є й ті, хто пішов на самоізоляцію і лікувалися амбулаторно. Одна молодша медична сестра з фтизіатричного відділення, яка не мала жодного відношення до надання допомоги пацієнтам з ковідом, померла.

— Вона була першою жертвою ковіду на Львівщині з медперсоналу…

— Вона інфікувалася поза межами лікарні. До місця праці усі працівники доїжджають, користуються громадським транспортом, ходять у громадські місця, тому інфікуватися можуть будь-де, як і всі люди… Зараз у нас хворіє на ковід 22 медичні працівники. З них четверо лікарів, решта — медичні сестри і молодші медичні працівники — санітари.

— Для вас ковід — не є щось особливе, бо ви лікуєте туберкульоз, а це теж зона ризику… Ви готувалися особливо до цієї ковідної пандемії чи ні?

— Туберкульоз — це теж зона ризику, але ми готувалися до епідемії коронавірусу. Є 140 точок для підключення кисню, розширювали реанімаційні відділення, запасалися додатково засобами індивідуального захисту.

До нас поступають не з ковідом, а з найважчими пневмоніями. Важкі і середньої важкості пневмонії, а далі діагностуємо — ковідна ця пневмонія чи ні. На вході у приймальному відділенні лікарні проводимо забір на ПЛР-діагностику, тоді визначаємо, яка саме пневмонія.

— У вашій лікарні є своя лабораторія, яка проводить ПЛР-тестування?

— Так, ми змогли організувати у себе в Центрі ПЛР-тестування, бо отримувати результат обстеження через десять днів, для наших хворих занадто пізно. Ми не можемо не знати, ковідна це пневмонія чи ні…

— А лікування відрізняється?

— Є нюанси, звісно… Річ в іншому. Пацієнт, у якого ще не діагностовано ковід, має перебувати ізольованим в окремій палаті. Відтак місця стає набагато менше у лікарні. Коли маємо підтверджені діагнози, позитивні ПЛР результати, таких хворих можемо покласти в одну палату із збереженням півтора метра між ліжками. У палаті може бути й чотири такі пацієнти. Якщо вчасно проведені ПЛР-обстеження, можемо приймати більше пацієнтів з пневмоніями.

— За скільки часу є результат ПЛР-дослідження з лабораторії вашої лікарні?

— Впродовж одного дня, якщо забраний аналіз до десятої години ранку, або наступного дня є результат, не пізніше. Тобто результати: «сьогодні — на сьогодні або сьогодні — на завтра».

— ІФА-тестування проводите своїм працівникам на визначення імуноглобулінів?

— Ні, не проводимо. МОЗ рекомендує це проводити, але медики за бажанням можуть провести собі такий аналіз поза межами нашої лікарні. У нашій лабораторії не проводимо ІФА-тестування. Нам ще ІФА бракує… Ми діагностуємо туберкульоз з усієї області. ІФА — не панацея. Достатньо проводити ПЛР.

— Скільки туберкульозних хворих зараз в області?

— За минулий рік було 1348 хворих, у яких вперше діагностували туберкульоз. За перший квартал цього року зареєстровано вперше діагностованого туберкульозу — 340 пацієнтів. За другий квартал ще не підраховували хворих.

— Тобто можемо говорити, що епідемія туберкульозу йде на рівні з ковідом?

— Не можна це порівнювати, бо це не одне і те ж. Неправильно їх порівнювати.

— Туберкульозні хворі більш вразливі до ковіду?

— Люди з дихальною недостатністю, напевно, є більш вразливими до вірусу ковіду. У нашій лікарні від 1 квітня до сьогодні померло 25 пацієнтів з пневмоніями. З них 15 — з підтвердженими ковідними пневмоніями, тобто десятеро пацієнтів померли від пневмоній не ковідного походження. Від пневмоній вмирали завжди — до трьохсот пацієнтів на рік. Ті, хто помер від ковідних пневмоній, мали обов’язково якусь супутню патологію. Насамперед, це цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, онкологія. За весь час пандемії на Львівщині у нас були лише три випадки, коли ми діагностували у пацієнта і туберкульоз, і ковід. Причому ковід вже вилікували у цих пацієнтів, зараз лікуємо туберкульоз. Один з таких хворих помер, на жаль.

— А туберкульоз виліковний?

— У 99% туберкульоз виліковний. За бажання пацієнта вилікуватися. Але туберкульоз потрібно довго лікувати: від шести до двадцяти двох місяців. Є вчасна діагностика, препарати — 100% за рахунок держбюджету, чудові фахівці. Єдине, що необхідне, — бажання пацієнта бути здоровим і вилікуватися. Тобто не усі готові протягом шести місяців приймати щодня жменю таблеток, але це треба робити, щоб видужати. Весь туберкульоз сьогодні можна вилікувати. Є мало пацієнтів, переведених на паліативне лікування. Це ті, хто постійно переривав лікування, не доліковувався, вживав алкоголь… Але той, хто хоче вилікуватися, може це зробити, і маємо для цього усі можливості.

— Кажуть, «тюремний туберкульоз» — адаптований до медикаментів і не піддається лікуванню…

— Нема окремого «тюремного» туберкульозу. Це називається — «хіміорезистентний» туберкульоз — його треба лікувати до 22 місяців. Стійкий до медикаментів. Маємо препарати, які дозволяють лікувати і хіміорезистентний туберкульоз.

— Ви маєте у лікарні найважчих ковідних хворих. Бачите, яким є перебіг хвороби у цих хворих. Водночас у Львові люди гуляють, п’ють каву, без збереження соціальної дистанції, ігнорують маски…

— Це дуже погано. За останні два тижні відзначаємо значний ріст захворюваності на вірусно-бактеріальні пневмонії. На сьогоднішній ранок 121 пацієнт з вірусно-бактеріальними пневмоніями. З них — 81 — підтверджені ковідні пневмонії. Пацієнти поступають і поступають… За два дні поступило 21 пацієнт з вірусно-бактеріальною пневмонією. Це важкі пневмонії, які потребують реанімаційних заходів. У реанімаційному відділенні перебуває десятеро пацієнтів. З них четверо на апаратах штучної вентиляції легень. Двоє пацієнтів, які перебували на апаратах штучної вентиляції легень, за минулу ніч померли. Ігнорували карантин, не мили руки, гуляли без масок — тепер наслідки у лікарнях…

— Кажуть, сонце пригріє — вірус знищить…

— Ні, так не буде. Бачимо великий ріст захворюваності на пневмонії. Насамперед, це — ковідні пневмонії. Тому на сонце не варто розраховувати. Я теж ходжу по Львову і бачу, як без масок заходять у маршрутки, у магазини, в аптеки…

— Може у нас бути колапс, як в Іспанії чи Італії?

— З таким відношенням людей до карантину все може бути.

— У тих країнах медицина на вищому рівні, аніж у нас, а наша медицина не витримає…

— Я би стримався казати про вищий рівень медицини в Італії чи Іспанії. Технології вищі напевно, але про медицину назагал я би так не казав, бо вони мали ті самі проблеми, що й маємо ми зараз. Той самий дефіцит засобів захисту при їхньому фінансуванні, не вистачало місця для людей. Розгорталися госпіталі у спортивних палацах і ставили там ліжка для госпіталізації… Пандемія показала, що не все добре і в європейському королівстві, скажемо так. Від вірусу цього ліків нема, вірус не досліджений. Надіємося, що лабораторії розроблять вакцини, тоді вакцинуватимемо населення.

— Головна надія при цих пневмоніях на імунітет?

— 80% зараження ковідом проходить безсимптомно. Не доведено, чи безсимптомні хворі виділяють вірус й інфікують інших людей. Для цього потрібні дослідження, яких ще немає. У Німеччині, наприклад, дослідили, що безсимптомні пацієнти з ковідом не є заразними. Правда, слабо у це вірю…

— Власне німецькі дослідники стверджують, що цим вірусом має перехворіти понад 90% людей, — і тільки тоді цей вірус втратить свою силу і концентрацію…

— Це так званий колективний імунітет, який повинен виробитися теж. Думаю, близько 70% населення мало би перехворіти. Але так це чи ні, час покаже. Інший варіант — вакцинація.

— Якщо люди сидять у квартирах на карантині, імунітети знижуються?

— Від сидіння у хаті імунітет не знижується. Треба часто провітрювати приміщення, проводити вологі прибирання, виходити гуляти у малолюдні місця, на природу їхати, де нема людей і є свіже чисте повітря. У людних місцях потрібно дотримуватися соціальної дистанції — півтора-два метри. У громадських місцях, у громадському транспорті обов'язкова маска або респіратор, бо свої дихальні шляхи треба захищати! Мити руки слід часто і так, як рекомендують — упродовж 20−30 секунд після того, як прийшли з вулиці. Вдома дезінфікувати клямки дверні, поручні, ті місця, яких може торкатися велика кількість людей. Треба навчитися жити з цим вірусом і захищатися.

— Кажуть, що хворіють по-другому і третьому колу… Тобто імунітет не виробляється до цього вірусу?

— У нас не було випадків, коли хтось захворів повторно. Карантинні заходи нас врятували. Вчасно ввели карантин і не настало колапсу, як у Європі. Але зараз маємо досить стрімкий ріст захворюваності, бо Львівщина розслабилася. У районних центрах у масках взагалі ніхто не ходить.

Фото прес-секретаря Центру легеневого здоров’я Анни Дубецької