Тут стань, заплати мито і їдь далі

Ми звикли, що ТуСтань — це брязкіт мечів, лицарські змагання і середньовічний ремісничий базар біля підніжжя стрімких скель. Одне слово, щорічний триденний фестиваль на початку серпня. Насправді, метою цього заходу є не лише розважити народ, а оживити історію, відновити традицію, повернути забуті мистецтва, нагадати про багату середньовічну культуру українців і разом її дослідити. Тустань — унікальна фортеця за способом побудови, аналогів якої не знайдено у Європі. А наше середньовіччя — найбільш загадковий період в історії держави!

Тільки уявімо: на скелях природного походження, які утворились із піску 55 млн. років тому, ще у ІХ ст. білі хорвати почали зводити фортецю, бажаючи захиститись від ворожих племен. До ХVІ ст. фортецю кілька разів добудовували, додаючи щоразу новий поверх охоронних мурів. Після п’ятої стадії будівництва фортеця мала аж сім поверхів дерев’яних валів на стрімких скелях! Вона служила для захисту і кордонів Київської Русі, і Галицько-Волинського князівства із південно-західної сторони та входила до карпатської лінії оборони. А ближче до ХVI ст. Тустань стала митницею, адже знаходилась на великому соляному шляху з Дрогобича до східної Європи. Зважаючи на стратегічне призначення, фортеця була швидше укріпленим гарнізоном, а не міським муром. Там могло жити близько п’ятдесяти людей — переважно військових. Тустань була стратегічно захищеною і добре оснащеною: археологічні дослідження показують, що дерев’яні мури щільно обмазували глиною — при попаданні ворожого вогню глина запікалась і, навпаки, укріплювала дерево, а не руйнувала його. Охороняли фортецю арбалетники, а не лучники — стріла арбалета з висоти муру вражала ворога на дальшій відстані. Жителі Тустані були готові до довгих облог і мали добрячий запас води: у середині фортеці знайдено два резервуари. Один з них знаходиться на висоті 60 м над рівнем моря і має глибину 4 метри. Друга, висічена у скелі цистерна, сягає 14 м у глибину. Біля фортеці з оборонною функцією було вирито штучне озеро. Зараз дорога, по якій туристи піднімаються на скелі, — історичний шлях, що у часи функціонування фортеці і був єдиним способом потрапити в середину гарнізону.

Як люди у ІХ ст. змогли використали скелі для побудови цілого оборонного комплексу? “Дуже просто — інтернету тоді не було, от і не мали чим зайнятись!” — жартує директор заповідника Андрій Котлярчук. Система будівництва вражає: у скелі висікали вертикальні і горизонтальні пази, в які вставляли дерев’яні колоди і закріп­лювали їх камінням. Зараз знайдено 4 тисячі таких заглиблень!

Перші серйозні дослідження Тустані почав Микола Рожков ще понад сорок років тому. До сьогодні науковці уже розкопали і дослідили все, що тільки змогли. На території скель знайдено кераміку, плитку, цеглу, глечики, знаряддя праці, зброю, кінську упряж, фрагменти шкіри, які датують ХІІ-ХVІ ст. На жаль, практично не знай­дено самих дерев’яних мурів, адже дерево погано зберігається під впливом атмосферних явищ. Проте за допомогою альпіністів вдалось виявити велику кількість різночасових наскельних зображень — петрогліфів, які сховані у недоступних для туриста місцях і несуть у собі багато важливої інформації. Реставратори каменю провели інвентаризацію, законсервували і відтворили кілька зображень: першими з них стали сокира і хрест. Висічення найдавніших зображень — лосі, вовки та інші тварини — можливо, припадає навіть на період давніх скіфів, ще до будівництва фортеці, ймовірно, скелі були хорошим сховком або ж ритуальним капищем тамтешніх племен; різні сокири та хрести відносять до Середньовіччя; початок ХХ ст. залишив на скелях Тустані слід у вигляді цитат Шевченка, лілей і гасел пластунів, є багато австрійських та польських написів. Цей пласт культурного спадку скельного комплексу наразі тільки досліджують.

Не обійшлось при вивченні фортеці і без новітніх технологій. У 2011 році на кошти американського посольства вдалось здійснити лазерні дослідження і провести аерофотозйомку території. На основі цього віртуа­льно відтворили 90% укріплень і зобразили фортецю графічно та зробили її макет у ХІІІ ст. Усі охочі можуть оглянути його у тустанському музеї. Якщо вам бракуватиме відчуття реальності, то попросіть показати відео з відтворенням 3D-моделі фортеці. Або ж завантажте на свій ґаджет додаток “Доповнена реальність”, який розробили студенти Львівської політехніки. Варто лише знайти відповідну точку біля скелі (їх є кілька на різних висотах), запустити додаток, і ви зможете насолодитись виглядом середньовічної фортеці, який вона мала у часи свого процвітання.

Заповідник опікується не тільки скелями колишньої фортеці, а й усім селом Урич. У селі збережено 75% бойківських хат довоєнної забудови. Заповідник ініціював розробку генерального плану села. Одним із перших реалізованих проектів стала “Хата у Глибокому” — автентична відновлена хатина, яку перетворили на арт-простір, — там планують проводити майстер-класи з народних ремесел. Проект покликаний зберегти традиційний ландшафт Урича: кожна нова будівля, яка з’являтиметься в селі, повинна зберігати автентичну форму даху, вікон, кольори фасаду. В архітекторів уже замовили три житлові проекти, проект міні-готелю і проект ресторану, які б поєднували традиційну архітектуру з новими будівельними можливостями. Село перебуває у зоні охорони історичної пам’ятки, адже місцеве населення можна вважати нащадками жителів Тустані — коли проводили реконструкцію фортеці, то зрозуміли, що вона дуже схожа на архітектуру тамтешніх хат ХІХ-ХХ ст.

Цього року фестиваль історичної реконструкції ТуСтань триватиме з 5 по 7 серпня. Гостей чекає не тільки звична програма — лицарські бої, штурм фортеці, середньовічна кухня, можливість спробувати себе у якомусь ремеслі і насолодитись фантастичним лазерним шоу, полотном для якого стає сама природа гір і лісів, а ще багато сюрпризів. Одним із нововведень буде продовження історичної лінії реконструкції до ХVІ ст. (нагадаємо, досі відтворювали період ІХ-ХІІІ ст.), а це означає нові костюми, більше обладунку і зброї, включення до фестивального дійства літературної сцени. Гасло цьогорічного фестивалю: “Щит Європи”, концепція заходу базуватиметься на ХІІІ ст., коли наші предки стримували наступи монгольських військ. Одним із сюрпризів стане величезна дерев’яна скульптурна група, яка відтворюватиме коронацію Данила Галицького — композиція планується інтерактивною, тому кожен охочий за допомогою певного механізму зможе опустити корону на голову Данила Романовича. Працівниці заповідника створили власну лінію фірмового одягу і прикрас з етнічними мотивами. Тож пакуйте спальники і каримати — фестиваль обіцяє подарувати незабутні враження!