Іронія долі «Іронії долі...»

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення напередодні Нового року вкотре нагадала програмним директорам українських телеканалів про існування заборонених стрічок, а також діячів культури, внесених у так звані чорні списки. Серед заборонених до показу виявився і фільм, під пісні з якого не одне покоління господинь нарізає олів’є. «Іронія долі...» стала такою собі традиційною новорічною картиною. Проте цього року ця традиція може піти у небуття. Причина - участь у фільмі російської актриси Валентини Тализіної. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України повідомила: Тализіна, яка зіграла роль подруги головної героїні Наді, внесена до списку осіб, які становлять загрозу національній безпеці. Тому фільми, де вона грає, не можуть транслюватися в Україні.

На сайті відомства з’явилася така інформація: “...відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України” Міністерство культури склало перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Тому фільми, передачі й інші програми за участі осіб, внесених до нього, не можуть транслюватися в ефірах телерадіоорганізацій“. Прийняті в 2015 році зміни до Закону «Про кінематографію» підкреслюють, що Держагентство з питань кіно не видає прокатного свідоцтва фільму, «учасником якого є людина, включена до переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці». Причому у законі не вказується, чи поширюється ця заборона на фільми, прокатне свідоцтво на які отримано раніше. У списку заборонених серіалів і фільмів, який складає Держкіно, «Іронія долі...» відсутня, однак список складений ще до того, як Міністерство культури оприлюднило свій перелік осіб, які становлять загрозу нацбезпеці.

Як з’ясувалося, Валентина Тализіна підтримала анексію Криму і симпатизує політиці Путіна. Зрозуміло, вона стала персоною нон-ґрата в Україні. Після того, як акторка довідалася, що фільм в Україні заборонили через неї, вона прокоментувала: “Мені наплювати на все це, на всю Україну. А що мені робити? Нехай вони залишаться без комедії. Вони вже без багатьох фільмів залишилися. Ця Україна — паноптикум якийсь. От недавно “захопили” Яценюка на трибуні — це було красиво. Це шоу краще, ніж “Іронія долі...”.

Отже, через одну актрису, яка поповнила “чорний” список, фільм можуть заборонити... Голов­ний режисер фільму, уже покійний Ельдар Рязанов у березні 2014 року разом зі своєю дружиною Еммою Абдулліною були одними з тих російських діячів культури, які виступили проти анексії Криму Росією і поставили свої підписи у листі на підтримку України. А що вже казати про одну з героїнь “Іронії...” Лію Ахеджакову, яка підтримує Україну і неодноразово публічно засуджувала політику Путіна. Головна героїня фільму Барбара Брильська також неодноразово критикувала Путіна за вторгнення Росії в Україну і анексію Криму.

Новину про заборону фільму в Україні підхопили російські ЗМІ... В Україні ж дехто підтримує політику наших “бдітєльних” служб, інші ж відверто засуджують, вважаючи таку “культурну стратегію” абсурдною. Хіба бракує фільмів для заборони? Якщо картини відверто українофобські, у яких зневажають гідність українців — таким фільмам не місце у телепросторі! Свого часу “Іронію...” хотіли заборонити у період антиалкогольної кампанії, вважаючи, що у фільмі Рязанов пропагує... алкоголізм. Але тоді, мабуть, вищим чинам вистачило здорового глузду з’їхати з теми і не виставлятися на посміховисько... Якщо “Іронію долі...” не показуватимуть на українських каналах, то українські глядачі подивляться цей фільм на російських або в Інтернеті. Врешті-решт, своїми діями Мінкульт лише зажене українців у російське інформаційне поле...

Не забарився з відповіддю на критику міністр культури, віце-прем’єр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко. У своєму блозі на «УП» він, зокрема, написав: “Вчора і сьогодні вийшло декілька «апокаліптичних» сюжетів на ТБ та блогів про заборону “Іронії судьби». Для тих, хто не знає. Або свідомо не згадує. Парламент вже цього скликання ухвалив «Закон про захист інформаційного телерадіопростору України». Згідно з цим законом СБУ вносить, а Мінкультури зобов’язане оприлюднити список діячів культури, що становлять загрозу національній безпеці. Що нами і зроблено сьогодні вже вкотре і на підставі останніх подань СБУ. Є великі актори, але якщо вони публічно висловлюють неповагу до нашої країни, то тим самим демонструють неповагу до свого українського глядача. Разом з тим, є дійсно великі фільми, зняті у совєтську епоху, які при цьому є справжньою «антирадянською агітацією». Із-за теперішньої позиції одного-двох акторів Держкіно за законом має скасовувати прокатні посвідчення. Однак депутати можуть внести поправки і не поширювати дію деяких норм, приміром, на фільми, що зняті до 24 серпня 1991 року.

Але головне ж не це. Головне — знімати своє кіно. Конкурентоспроможне і популярне. Треба рухатись уперед, а не жити весь час колективною «Іронією судьби». І ностальгія мине, я вас запевняю”.

Іншу думку має народний артист України, лауреат Шевченківської премії Олексій Богданович: “Не думаю, що треба забороняти фільми радянського часу. Це був інший час, інші обставини, це була, зрештою, інша країна, і ці фільми для нас знакові. Я би не робив таких радикальних методів ідеологічної боротьби”.

Гріх так казати, але, мабуть, добре, що Рязанов не дожив до Нового року. Режисер, який завжди підтримував Україну, не витримав би такої зневаги до своєї геніальної роботи...

Коментарі для «ВЗ»

Галина Шигаєва, режисер

Як ми бачимо, протягом останнього часу наш Мінкульт мало що робить мудро. Вважаю, що забороняти фільми, які не несуть агресії, порнографії, насильства, інші жахіття, не можна. Окрім того, є лише якийсь десяток фільмів, що живуть не одне десятиліття, і не одне покоління на них виросло. Забороняти фільм Ельдара Рязанова — ганьба і сором!

Галина Сулима, акторка

Найбільша біда нашого Кабміну — те, що люди, які жодним чином не мають ніякого відношення до того чи іншого міністерства, зай­мають там керівні посади. Ніхто з них не подумав, що це фільм великого режисера, який стільки зробив для демократії і нормальних відносин між країнами, скільки вони всі разом не зробили. І як можна заборонити показувати фільм Ельдара Рязанова?! Та хто вони такі?! Яке вони мають право? На теренах України нема режисера, талант якого хоч трохи можна би було порівняти з великим покійним режисером. Режисера, який би вмів зняти хороше людське кіно.