Скандал! «Сама нічого не второпала в цих питаннях»

Щойно завершилося написання тестів ЗНО з української мови і літератури, як вибухнув скандал. Обурення абітурієнтів викликали деякі завдання тесту — зокрема, ті, де потрібно було прочитати уривок із твору відомої української письменниці Галини Пагутяк («Маленький шлях не для людей…») та вибрати правильні відповіді. Майбутні вступники  погрожують подати до суду на укладачів тестів, а у соцмережах завдання називають “дибільними”. На такі запитання апріорі не існує єдино правильної відповіді. І ця закладена неоднозначність впливає на результат. Якщо спочатку емоції з приводу завдань виплескували у соцмережах, то у середу, 29 квітня, абітурієнти, обурені цьогорічним тестуванням із ЗНО, пікетували Міністерство освіти України. До них вийшов представник Центру оцінювання якості освіти і пообіцяв створити незалежну комісію для проведення експрес-перевірки завдання із ЗНО.

6.7. Завдання 32. Текст НЕ суперечить твердженню

А Людина – володар планети.

Б Люди розумніші за комах.

В Людське життя підвладне часові.

Г Комахи – гидкі створіння.

Відповідь: В Люди розумніші за комах.

Коментар Галини Пагутяк: «Це абсурд і наруга над авторським текстом. Суть його полягає в тому, що людина, поставивши себе вище над іншими істотами, втратила з ними зв’язок. Вона використовує владу, насильство і гроші, щоб поставити одних людей над іншими. Це і є головна думка. До речі, дуже актуальна для нашого часу».

Пані Пагутяк написала відкритого листа до директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука.  Письменниця стверд-­­

жує, що її текст, використаний у завданнях ЗНО з української мови та літератури, розробники тестів потрактували некоректно та хибно.

“Звикла, що мої твори публікують у хрестоматіях, і я нічого за це не отримую, — розповіла “ВЗ” Галина Пагутяк. — Проте у випадку зі ЗНО порушені мої немайнові права — скандал із моїм текстом може вплинути на мою репутацію.

Не маю нічого проти, що для тестових завдань беруть тексти філософського спрямування. Тексти, які спонукають до роздумів, – це добре. Не чула жодного негативного відгуку від випускників про свій текст. Навпаки, їм сподобалось. Отримала сотні листів і жодного поганого слова у бік автора. Діти оригінально і цікаво інтерпретували мій текст у своїх листах. Але бюрократичний підхід авторів питань і відповідей розбив їм серце. Якби до мене звернулися по допомогу автори питань, не було б цієї хвилі обурення”. Письменниця підтримує вимоги учасників ЗНО: усі відповіді на спірні питання з мовного тесту слід зарахувати як правильні і обов’язково вибачитись перед дітьми.

“24 квітня відбулося засідання Комісії Українського центру оцінювання якості освіти з визначення правильних відповідей на завдання тесту з української мови і літератури, — прокоментував скандал директор УЦОЯО Ігор Лікарчук. — Після оголошення рішення Комісії до Українського центру оцінювання якості освіти надійшла велика кількість звернень про незгоду із затвердженими результатами відповідей на завдання №№29, 30, 31, 32, 33. Зважаючи на це, надаємо таке роз’яснення. Комісія сформована з досвідчених та висококваліфікованих фахівців, які працюють у загальноосвітніх навчальних закладах, університетах, наукових і методичних установах. Лише члени Комісії уповноважені визначати правильність відповідей на завдання тесту. У випадку, коли члени Комісії вважають, що якесь із завдань не має правильної чи однозначної відповіді, можуть прийняти рішення про його вилучення із цілісного тесту. Стосовно тестування з української мови і літератури, рішення про вилучення завдань Комісія не ухвалювала. Завдання, про які йдеться, за результатами кількаетапної експертизи включені до Банку тестових завдань УЦОЯО. Формальних підстав для сумнівів у якості зазначених завдань і правильності встановлення відповідей до них немає”.

В УЦОЯО повідомили, що, зважаючи на велику кількість звернень та негативний суспільний резонанс, прийнято рішення провести експрес-аналіз завдань №№29-33 із сертифікаційної роботи. “Лише після повторного рішення Комісії встановлять остаточні результати цього тесту. Експрес-аналіз орієнтовно буде завершений у перші дні травня”, — повідомив Ігор Лікарчук.

“У Львівському регіо­нальному центрі оцінювання якості освіти у суботу, 25 квітня, працювали члени експертної групи, — розповіла “ВЗ” директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк. — Вони опрацьовували усі завдання, і жодних запитань з приводу завдань №№29-33 серед експертів не було. Швидше за все, ситуація, яка склалася, — це випадок, який виникає завжди, коли частина випускників вважає, що питання надто складні, не відповідають темі, шкільній програмі... Схожою була ситуація у 2009 році, коли вперше на ЗНО ввели англійську мову”.

За словами пані Лариси, завжди у тестових зошитах є кілька відсотків складних зав­дань, які вирішують не усі. Такі зав­дання вимагають не лише знань, а й навиків критичного мислення.

Думка з приводу

Богдан ТИХОЛОЗ, заступник декана факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

«За такі формулювання треба бити писки!»

За всі роки ЗНО з української мови та літератури не пригадую настільки недбало підготовленого блоку мовознавчих завдань. З-поміж 33 завдань частини 1 принаймні 7 видаються мені неоднозначними – такими, що не мають чіткої правильної відповіді або містять їх декілька. Це приблизно одна п’ята від мовних завдань та одна восьма – від усіх завдань цьогорічного ЗНО.

...Найбільше застережень викликають завдання з блоку “Читання й аналіз тексту”. Для аналізу запропоновано текст відомої сучасної письменниці, лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк, з якою, як виявилось, ніхто не погоджував можливості використання її твору з такою метою, та ще й в адаптованому (модифікованому) варіанті. Про авторське право, мабуть, в УЦОЯО нічого не чули... Із цього приводу висловилася сама Галина Пагутяк у дописі зі симптоматичною назвою “ЗНО і живий письменник”. Невже так важко було принаймні написати авторці у “Фейсбуку” і попросити дозволу на використання її тексту – нехай і на безоплатній основі?!

Та справа не лише в несанкціонованому використанні чужого тексту й у питаннях до нього. В коментарях до згаданого власного допису Галина Пагутяк зізналася, що «сама нічого не второпала в цих питаннях. Вони дублюють одне одного як синоніми. Сформульовані кострубато». Що вже казати про бідних абітурієнтів, коли сама авторка не має певності, що добре розуміє зміст власного (!) твору – так, як бачать його велемудрі укладачі тестів ЗНО.

Завдання 30, 31, 32 примушують бідолашного абітурієнта читати думки – і то не Галини Пагутяк, а безіменного, але вельми авторитетного (мабуть?) автора цих тестів. Щоправда, я особисто не певен, що автор той добре второпав, що, властиво, хотіла сказати письменниця.

Для прикладу:

Завдання 31. Рядки 45-49

А ілюструють аргумент, наведений у рядках

40-44

Б обґрунтовують висловлене в рядках 40-44

В розширюють міркування з попереднього

абзацу

Г підсумовують сказане в попередніх абзацах

Відповідь: Б обґрунтовують висловлене в рядках 40-44

За такі формулювання треба бити писки. Звичайно, ілюстрування, обґрунтування, розширення й підсумовування – не синоніми (хоча контекстуальними можуть бути; чому б і ні, якщо для багатьох вступників тепер синоніми “тести з мови”, “тортури” й “маразм”?), проте важливо інше: що дає відповідь на це високоінтелектуальне запитання для розуміння тексту? Для мене це питання риторичне, як і для багатьох 11-класників, яким довелося вибирати з-поміж цих варіантів сливе навмання.

Про що свідчить така скандальна кількість відверто слабких та неадекватних завдань з української мови на цьогорічному ЗНО? Гублюсь у здогадах, що саме спричинилося до такої ситуації:

– неадекватна кадрова політика керівництва УЦОЯО в доборі розробників тестів та експертів-рецензентів-редакторів (вони ж існують, правда?);

– кричущий непрофесіоналізм та безвідповідальність окремих “тестотворців”;

– одвічний український поспіх та сподівання на “якось-то воно буде…”;

– солодке відчуття власної всевладності та непомильності закадрових “сірих кардиналів” системи ЗНО, які вже звикли, що з ними мало хто сперечається – передусім тому, що не знає, з ким має справу?

Я особисто сприймаю ТАКУ якість окремих завдань ЗНО з української мови як соціально небезпечний та політично безвідповідальний “інтелектуальний тероризм”, спрямований на дискредитацію системи ЗНО загалом та тестування з української мови та літератури (як загальнообов’язкового) зокрема.

«Богдан Тихолоз має рацію лише в тому місці, де критикує завдання для читання й аналізу тексту, — розповів “ВЗ” автор посібників із підготовки до ЗНО Олександр Авраменко. -  Справді, кілька завдань після тексту не мають однозначної відповіді, сумнівні, і я відчуваю, що їх можуть зняти з перевірки, тобто не будуть враховувати взагалі (це стане відомо в перших числах травня). Але ці два-три завдання погоди не роблять...

Мені не сподобалося, що пан Тихолоз використовув слова “дати по писку”. Дітям таку інформацію подавати не треба. Моя позиція — вказати на недоліки (а вони справді є, у цьому Богдана Тихолоза підтримую) і врахувати їх на майбутнє. Це треба робити виважено, а не емоційно. У мене таке враження, що його стаття — це підкидання вугілля у багаття”.

“Мої емоції — це наслідок емоцій абітурієнтів і їхніх батьків, — розповів “ВЗ” Богдан Тихолоз. — Вважаю, що писати про ці речі треба живою мовою, а вона беземоційною бути не може. Відсутність емоцій за таких обставин називається байдужістю. Звичайно, до аналізу самих завдань потрібно підходити з “холодним” розумом, що я і зробив.

Позиція, коли виправдовують себе, а не шукають шляхи розв’язання, — позиція страуса. Моєю метою не є дискусія з будь-ким. Мене цікавить, чому якість тестів була така, що викликала обурення?”.