Блондинка з характером, або Краса по-французьки

Кажуть, у зірки французького кіно мадам Деньов — цієї блондинки з сумними очима і обличчям, що зачаровує, — характер далеко не солодкий, а іноді буває занадто твердим і жорстким. Ймовірно, через це вона так багато досягла на кінематографічній ниві. Усе її зіркове життя — як на долоні. Чого, до речі, не скажеш про її особисте життя, яке скрупульозно приховує від сторонніх очей.

Катрін Дорлеак народилася 22 жовтня 1943 року в окупованому німцями Парижі. Попри те, що у жовтні їй виповниться 70 років, досі залишається однією з найгарніших акторок французького кіно. Вона виросла на бульварі Мюрат у родині театральних акторів Моріса і Рене Дорлеак. Батьки старалися дати своїм чотирьом донькам гарну освіту і виховання, дівчат навчали мов, музики, танців і гарних манер.

У дитинстві Катрін не була лідером, зовні виглядала сором’язливою. Одного разу гість родини Дорлеак, режисер Андре Юннебель, запропонував Катрін та її старшій сестрі темноволосій Франсуазі зіграти у масовці його фільму “Кошенята”. Катрін спочатку відмовилася, а потім погодилася лише тому, що там грала її рідна сестра. Саме тоді вона й вибрала собі псевдонім — дівоче прізвище матері Деньов. Після цього випадку Катрін швидко довела, чого вартує насправді. Але це було згодом, а у 17 років познайомилася з режисером Роже Вадимом. Метра кінематографа вразила краса дівчини.

Роже Вадим був одним із знаменитих плейбоїв великої кінематографічної епохи. Роман Катрін з Роже Вадимом увінчався народженням сина Крістіана і морем чудових ролей для самої Катрін.

Він пропонував їй руку і серце, але вона не хотіла за нього виходити заміж. Доленосна зустріч з режисером Жаком Демі закінчилася запрошенням на головну роль у “Шербурзьких парасольках”. Фільм отримав “Золоту Пальмову гілку” на Каннському кінофестивалі у 1964 році. Це був тріумф. Однак подарунки від Всевишнього не закінчилися. Чоловік, у якого Катрін закохалася без пам’яті, мріяв повести кохану під вінець. Це був модний англійський фотограф Девід Бейлі, який виявився відомим літописцем “Біттлз” і Твіггі. Дуже скоро він став єдиним офіційним чоловіком акторки. Правда, цей шлюб протримався недовго. Красуня­блондинка з холодним поглядом і сама закохувалася, і приймала чуже кохання...

Не ховався за сімома печатями від народу лише зв’язок з такою світовою знаменитістю, як Марчелло Мастроянні, з яким вона познайомилася на зйомках фільму “Це трапляється з іншими”. Попри солідну різницю у віці (Мастроянні був удвічі старшим від Деньов), в обох вже була зіркова популярність, багате минуле...

Безпосередньо перед знайомством з Марчелло Мастроянні Деньов розірвала стосунки з кінорежсером Франсуа Трюффо. Тому, закрившись у собі, не звертала уваги на експансивного італійця. Однак вже до кінця фільму Мастроянні зумів розтопити той лід, і вони стали коханцями. Катрін перебралася жити до Мастроянні. А він наполегливо пропонував їй руку і серце, хоча ще не був офіційно розлучений. У католицькій Італії домогтися розлучення було не так просто, тож Мастроянні робив все можливе й неможливе, аби бути вільним.

Що стосується Катрін, то вона, схоже, не планувала вступати у будь­які шлюбні союзи. Її настрій змінився лише після народження їхньої з Марчелло доньки К’яри. Але тут збунтувалася дружина Мастроянні, яка заявила, що дитина від чужої жінки — це ще не привід для розлучення. Їхні стосунки залишилися неофіційними аж до того моменту, поки бурхливий роман не вичерпав себе зовсім.

Попри те, що вони розійшлися, перед своєю смертю Мастроянні хотів бачити тільки їх двох — К’яру і її маму, яку він обожнював до останнього свого подиху. Марчелло Мастроянні помер у них на руках, а не біля своєї офіційної сім’ї.

Свого часу таблоїди писали про роман між двома великими зірками — Катрін Деньов і Аленом Делоном. Їх називали двома зірками на одному небосхилі. Вони знімалися у фільмі “Поліцейський”. Через кілька тижнів після зйомок папараці сфотографували їх під час сніданку на віллі Делона. Катрін, як завжди, мовчала, а Делон базікав безперестанку, роздаючи наліво і направо інтерв’ю усім газетам. Так, він зустрів кохання, без якого не уявляє свого життя. Таблоїди віддавали найгарнішій парі перші шпальти, а потім вибухнув скандал, який ще більше підігрів інтерес до цієї жінки. “Завдяки балакучим асистентам я довідалася, що наша інтрижка була закладена у кошторис піар­компанії картини. Тільки Алена про це попередили і запропонували угоду, а я цілувалася безплатно. Якщо чесно, Ален цілується огидно. Не розумію, за що його так люблять жінки...”. Після такої заяви тільки лінивий не кинув у Делона каменем, а фільм “Поліцейський” — провалився.

Катрін Деньов більше ніколи не виходила офіційно заміж. З роками вимагала називати себе “мадемуазель” і дозволяла собі заводити романи з ким хотіла і коли хотіла. “Я рано відчула відповідальність за себе. Пішла від батьків, народила дитину, коли мені ще й 20 не було. І тепер, коли мої діти виросли, для мене, нарешті, настала справжня юність, якої не було у той час, коли вона мала би бути. У мене все склалося у житті навпаки”. На запитання журналістів, чому вона категорично не хоче, щоб її називали “мадам”, Деньов відповідає: “Мені здається, приставка “мадам” — як зайва зморшка: робить тебе відразу старшою років так на десять”.

Давно зійшли з дистанції ті, з ким вона починала працювати у кіно, а Катрін Деньов, як і колись, у строю. “Я народила і виховала двох дітей, не будучи у шлюбних стосунках з їхніми батьками і не перериваючи роботи у кіно”, — пишається собою акторка.

З понеділка до п’ятниці вона живе у Парижі, а вихідні проводить у заміському будинку. Вона не любить засмагати, бо каже, що ультрафіолет старить шкіру. З цієї ж причини не зловживає макіяжем. Всупереч неписаному французькому закону не п’є за обідом вина, залишаючи це задоволення на вечір. Зате випиває за день багато кави і курить також багато. Каже, якщо кине палити — відразу поправиться.

Актриса і зараз знімається у кіно, але лише тоді, коли вважає, що ця роль їй підходить. Франсуаза Саган якось сказала про Деньов: “Я ніколи не чула, щоб вона говорила про своє мистецтво зі сльозами у голосі, ніколи не бачила її у фартуху біля плити, помішуючи бешамель. У ній нема ані дурості, ані слабкості, ані злості, ані презирства”. Тільки гідність і стриманість.