Мабуть, не судилося...

Бездітний шлюб з давніх-давен вважався найбільшим нещастям. Сьогодні медичний прогрес допомагає здолати практично всі недуги, які стоять на заваді батьківства, але є ще чимало пар, яким не судилося мати спільних нащадків. Причина криється не в хворобах, а в так званій медичній несумісності чоловіка та жінки.

За словами лікаря-гінеколога Марії Савчук, останніми роками все більше подружніх пар звертаються до медиків, бо не можуть мати дітей. Безплідним вважають шлюб, в якому протягом двох років при регулярних інтимних стосунках без застосування протизаплідних засобів дружині не вдається завагітніти. Жодних проблем з репродуктивною функцією у партнерів не виявляють, але вони, з невідомих причин, не здатні стати батьками. Ще декілька десятиліть тому таким бездітним парам ставили діагноз “ідіопатичне безпліддя”. На сьогодні ситуація прояснилася: партнери не можуть мати дітей через імунологічну, біологічну або генетичну несумісність.

При імунологічному безплідді жіночий організм сприймає чоловічі статеві клітини як чужорідні, тому знищує їх. Це порушення супроводжується гормональними розладами. До патології включають також генетичну та біологічну несумісність, коли резус-фактор крові дружини — негативний, а чоловіка — позитивний. Це призводить до вироблення в жіночому організмі антитіл, які борються з клітинами плоду.

Іноді при генетичній несумісності дружині все ж таки вдається завагітніти. Плід закріплюється в матці, починає розвиватися. Та зазвичай вже на початку терміну — ще до 10 тижнів, вагітність переривається.

Лікарі характеризують несумісність партнерів як боротьбу антитіл в організмі жінки, яка спрямована проти одного-єдиного ворога — вагітності. Кожна клітина людського організму вкрита протеїном. Його називають лейкоцитарним антигеном. Основне його завдання — розпізнавати чужі для організму шкідливі речовини: злоякісні клітини, віруси, хвороботворні бактерії. Виявивши ворога, антиген скеровує сигнал імунній системі, яка негайно починає виробляти антитіла, здатні побороти шкідника.

Вагітність зберігається у випадку, коли татові антигени відрізняються від материнських. Незважаючи на те, що протеїни жінки інтерпретують ембріон як нову чужорідну клітину, жіночий організм, розпізнавши ДНК батька, починає додатково виробляти антитіла, щоб захистити плід від відторгнення. Якщо ж антигени обох батьків споріднені, необхідні захисні антитіла у дами не виробляються. Для них плід — це чужорідний набір генів, який необхідно усунути.

Повна несумісність зустрічається не так часто: більш поширена — часткова. Якщо спостерігається хоча б невелика відмінність генних показників, пара має шанси виносити та народити малюка. Коли ж набори ідентичні — це свідчить про повну несумісність партнерів. Щоб виявити це, необхідно здати аналіз крові з вени. Якщо співпадає більше двох протеїнів, генетичну несумісність доведеться підтвердити.

За словами лікаря-гінеколога Зеновія Гнатейка, перший шлях до нормальної вагітності та продовження роду — проба на сумісність ще до одруження. “У всіх цивілізованих країнах світу пари, які планують поєднати долі, проходять медико-генетичну консультацію щодо виникнення генетичних патологій!” — зазначає лікар.

На сьогодні медицина здатна здолати навіть імунологічне безпліддя. Один з варіантів — введення під шкіру жінки лімфоцитів чоловіка. Це сприяє виробленню нормального імунного механізму, готує організм до вагітності.

Нерідко лікарі стикаються ще з одним феноменом: аналізи показують, що антигени чоловіка та дружини відрізняються, натомість запліднення не відбувається. У таких випадках на заваді стоїть психологічна несумісність. За словами психолога клініки репродуктології Наталії Фрик, часто, якщо немає пояснень з медичної точки зору, доводиться шукати проблему на психологічному рівні.

Часто представниці чарівної статі не можуть розслабитися та стати мамами після чоловічих зрад, сімейних конфліктів, під час несприятливої фінансової ситуації, внаслідок недовіри партнеру. Деякі жінки бояться вагітності та пологів через негативний досвід родичок або подруг. Дехто не може завагітніти, оскільки не дає спокою почуття провини після аборту, були змушені перервати вагітність з медичних причин, пережили викидень, завмирання плоду або смерть новонародженого.

Вирішальне значення мають стосунки в сім’ї, підтримка “половинки”. Якщо чоловік та дружина діляться своїми емоціями, обговорюють проблеми, здолати емоційне безпліддя значно легше.