Пастернак вилікує кашель та додасть сил

Пастернак — рослина з родини селерових, близький родич моркви. Зелень пастернаку нагадує зелень петрушки або селери і теж має терпкий смак. Корінь пастернаку набуває найкращого смаку і найвищої харчової цінності, якщо залишається в землі до морозів.

Давньогрецький лікар Діоскорид одним з перших почав використовувати пастернак з лікувальною метою — як сечогінний засіб. У середні віки діапазон застосування цієї рослини істотно розширився — його використовували як афродизіак, для підвищення апетиту, а також як протикашльовий і болезаспокійливий засіб.

Хімічний склад

Пастернак багатий на ефірні олії, аскорбі­нову кислоту, вуглеводи, мінеральні солі, ві­таміни групи В, нікотинову кислоту і каротин. Ефірна олія здатна посилювати статевий по­тяг. Серед коренеплодів за вмістом вуглево­дів, які легко засвоюються, пастернак лідирує. Він багатий на калій, що сприяє виведенню з організму рідини. Коренеплід покращує трав­лення, сприяє кращому кровообігу і сприятли­во позначається на нервовій системі.

Листя пастернаку також насичене ефірни­ми оліями. Коріння ж за вмістом нешкідливої і солодкої фруктози і сахарози втричі переви­щує моркву. В пастернаку міститься значно більше мінеральних речовин і вітамінів, ніж у петрушці, а також речовини, здатні знімати спазми. Якщо свіжий корінь пастернаку натер­ти і правильно використовувати, можна позбу­тися нападів ниркових і печінкових кольок.

Корисні властивості

Корисні властивості пастернаку обу­мовлені хімічним складом кореня та інших частин рослини. Завдяки наявності деяких речовин він здавна використовувався в на­родній медицині і домашній косметології.

Настій і відвар коренеплодів пастерна­ку п’ють для того, щоб пом’якшити кашель і посидити виділення мокротиння, а також від водянки і як болезаспокійливий засіб за шлункових і печінкових кольок.

Водний настій пастернаку з додаванням цукру використовують для нормалізації апетиту і як тонізуючий засіб у відновний період після важких захворювань.

В офіційній медицині пастернак зна­ходить застосування завдяки своїм про­філактичним і лікувально-дієтичним влас­тивостям. Він збуджує апетит, стимулює діяльність залоз внутрішньої секреції і покращує роботу травної системи, нор­малізує обмін речовин, зміцнює стінки ка­пілярних судин, а також має тонізуючу, се­чогінну, бактерицидну, болезаспокійливу і відхаркувальну дії. Пастернак використо­вують у дієтичному харчуванні у випадках жовчнокам’яної і сечокам’яної хвороб, по­дагри, у період відновлення після важких захворювань, проти розладів нервової сис­теми, туберкульозу, пневмонії, бронхіту, а також для профілактики і лікування серце­во-судинних захворювань.

Відвар листя, коріння або насіння пас­тернаку використовують для лікування об­лисіння.

У фармацевтичній промисловості з на­сіння пастернаку виготовляють лікарські препарати для лікування шкірних захворю­вань (у тому числі вітиліго).

Використання пастернаку у косметології

Пастернак використовувався в космето­логії ще з античних часів. Завдяки високому вмісту мінеральних елементів і вітаміну С, маски з пастернаку мали поживний і відбілю­вальний ефект, запобігали появі зморщок.

Сьогодні з косметичною метою можна застосовувати ефірну олію пастернаку, яка має такі властивості:

• зігріває, що використовується для усунення целюліту;
• стимулює вирівнювання зморщок;
• знімає запалення, сприяє загоєнню прищів.

Листя рослини застосовують у дерма­тології. Так, екстрактом пастернаку лікують рідкісні шкірні захворювання — вітиліго та гніздову плішивість.

Обережно!

Пастернак і страви з нього не рекомен­дують вживати маленьким дітям і літнім лю­дям. Також пастернак не рекомендується людям, що хворіють на фотодерматози.

Підготувала Галина Вербицька.