Навіщо йти в піцерію, якщо можна самому приготувати?

На початку цього року Україну визнали країною з найпесимістичнішими купівельними настроями у світі. Воно й не дивно: коли гроші стрімко знецінюються і ти не знаєш, чи отримаєш у наступному місяці зарплату, про обновки годі мріяти. У другому кварталі настрої українців дещо поліпшились, насамперед завдяки частковому затишшю на сході та більш-менш стабільному курсу. Попри це, українцям доводиться жити максимально ощадливо: 28% вистачає грошей лише на товари першої необхідності. Такими є результати дослідження глобальної споживчої довіри (The Nielsen Global Consumer Confidence and Spending Intentions Survey).

Найбільше українців заощаджують на купівлі одягу (64%). 58% намагатимуться економити на енергоносіях. Кожен другий скоротить витрати на відпустку. Більше половини опитаних зізнались, що готові переходити з дорожчих торгових марок на дешевші... Про те, що люди економлять буквально на всьому, кажуть і продавці. За рік середній чек у торговельних мережах з урахуванням інфляції упав на 20%. З продуктів найбільше стали відмовлятись від консервів та готових м’ясних виробів (товаро­обіг­ впав на 26,4%), харчових тваринних жирів (- 32,3%) та свіжих фруктів, ягід та горіхів (-14%). Зате зросло споживання маргарину — на 3%. Помітно, що люди запасались продуктами харчування — борошна торік купили на 13,7% більше, ніж у 2013-му, круп — на 12,5%, макаронів — аж на 34,3%. На 30% торік зросли продажі солі (пригадайте ажіотажний попит на сіль, коли люди вимітали її з магазинів мішками).

Українці стали заощаджувати на книгах, газетах та журналах (-23,3%), ювелірних виробах (-22,2%), посуді (-38%). Менше купували торік шкіряного та хутряного одягу (-10,9%) та взуття (-3,5%).

“ВЗ” спробував з’ясувати, яким чином українці намагаються заощаджувати кошти і чи вдається їм це.

“Я економлю на кафе. Раніше могла піти “на каву” просто так. Зараз майже не ходжу. Не ходжу тому, що у кожній порції відчувається, як власники економлять на продуктах, але при цьому заламують ціну. Криза показала, які смачні дива можна творити вдома”, — каже журналіст Евеліна Гурніцка.

“Довелося відмовитись від багатьох речей, до яких звикли, бо просто не вистачає грошей. Наприклад, раніше ми не пропускали жодного нового мультфільму чи фентезі — ходили в кіно всією сім’єю. Тепер такий “вихід у світ” обходиться щонайменше у 500 гривень на чотирьох, бо ж діти хочуть поп-корн, водичку, а потім піцу... Тому піцу дружина готує вдома, — каже аудитор Михайло Дронь. — На їжі не економимо — продукти мають бути якісними, але купуємо лише необхідне. Бо досі купували все, що подобалось, а потім багато продуктів йшло в смітник. Одяг купуємо лише для дітей, бо зі старого виростають. Собі з дружиною купуємо лише за необхідності. Порвались кросівки - купив нові, а не так, що йшов, сподобались, купив. У вересні у мене закінчується абонемент у спорзал. Не думаю, що розживусь на новий. Як виживають люди, які мають по півтори тисячі зарплати, взагалі не уявляю...”.

“Економлю на ліках. Відмовилась від імпортних щоденних таблеток від тиску, перейшла на українські. Щоправда, вони теж дорожчають. На одязі також економимо. Тримаємось на старих запасах. Та наступного року треба буде оновити гардероб”, — зізнається пенсіонерка Ірина Нікуленко.

“А ми ведемо щоденники покупок. Маємо два зошити. В одному складаємо плани обов’язкових витрат на кожен місяць. В іншому записуємо щоденні витрати, — каже бухгалтер Ірина Горбань. — У цьому мені допомагає дочка. Кума подарувала їй книжечку “Пес на ім’я Мані”, де дитині в доступній формі пояснюється, звідки беруться гроші і як правильно ними розпоряджатись. Істерик у магазині “мамо, купи” у нас вже півроку нема. Завела собі конвертики бажань. В одному відкладає гроші на будиночок для ляльки Барбі, в іншому — на папугу. Ще на одному написано — “секрет”. Минулого тижня прочитала мені “мораль” за те, що я купила собі помаду, хоча в списку її не було. Позичила моєму молодшому братові 100 гривень з умовою, що він їй віддасть двісті. Так що бідувати не буде”.

Коментар для «ВЗ»

Юрій Мулов, фінансовий консультант, бізнес-тренер

Про економію можна говорити, якщо вам потрібно здійснити якусь обов’язкову велику витрату, а грошей не вистачає. Тоді доводиться чимось жертвувати. У всіх решта випадках варто не економити, а оптимізувати витрати. Витрачати з розумом. Не можу зрозуміти людей, які, маючи 3000 гривень зарплати, економлять на продуктах, не йдуть до лікаря, бо це дорого, але збирають на “айфон”. Якщо твоя зарплата не дозволяє купити “айфон”, то тут не економити треба, а намагатись заробляти більше. Не виходить? Тоді ніякого “айфона”.

Ефективним способом планувати свої витрати є так зване правило чотирьох конвертів. Отримали зарплату — 10% (можна більше) відклали у резерв. Краще, якщо ці гроші триматимете не вдома, а в банку. З банком, у якому отримуєте зарплату, можна укласти договір про те, щоб з кожної зарплати автоматично певна сума перераховувалась на депозит. Нехай це буде 100 гривень. Далі відкладаєте кошти на обов’язкові витрати — комунальні послуги, оплата спортзалу, мобільного зв’язку. Все, що лишилось, розкладаєте на чотири конверти. Це ваші видатки на чотири тижні — до наступної зарплати. Витрачати більше, ніж є в конверті, не можна. Але якщо за тиждень витратили менше, то ці гроші можете перекласти або в конверт наступного тижня, або до резервів. Це хороший спосіб для тих, кому завжди не вистачає грошей до зарплати.

Ще один цікавий метод мені підказала клієнтка. Коли вона купує якусь дрібницю, без якої можна обійтись (лак для нігтів, шоколадку, цигарки тощо), таку ж суму відкладає у резерв. Каже, це допомагає і сімейному бюджету, і фігурі.