Купити «хрущовку»? Та кому вона потрібна

За останні два роки в Україні ввели в експлуатацію рекордну кількість житла. Попри економічну кризу та обвал гривні, нові будинки і навіть цілі житлові масиви ростуть наче гриби після дощу. За минулий рік вперше кількість продажів на первинному ринку перевищила кількість продажів на вторинці. Склалась абсурдна ситуація, коли за квадратний метр у «хрущовці» чи панельній багатоповерхівці продавці хочуть стільки ж, як за квадрат у новобудові.

«Ми кілька місяців шукаємо квартиру. Думали, що зможемо купити у новобудові. Але ціни, зафіксовані у гривнях на рівні 10-13 тисяч гривень за квадратний метр, є лише на білбордах. Як тільки звертаєшся у відділ продажів, кажуть, що то була акція, яка буквально вчора закінчилась. Ціни декларують у валюті — оплачувати треба у гривнях за курсом, який діє на момент оплати, — розповідає львів’янин Андрій Стасюк. — Якщо купувати на етапі проекту, то це в середньому 500-600 доларів за метр. На етапі котловану — 600-800 доларів. Якщо будинок вже зданий в експлуатацію — від 800 доларів і вище. Звернулись до рієлтора, аби підшукав нам щось на вторинці. Вчора мені пропонували “дуже дешеву” однокімнатну квартиру за 24 тисячі доларів. Площа — 32 квадратні метри. Виходить 750 доларів за метр. Але це панельний будинок, збудований на початку 80-х. Нема лічильників ні на газ, ні на воду. З новими тарифами на комунальні послуги треба бути ідіотом, аби купити квартиру, де нема лічильників та індивідуального опалення. «Панельки» та «хрущовки» мають коштувати вдвічі менше, ніж нове житло».

Те, що люди не хочуть купувати житло на вторинному ринку, відзначають і рієлтори. “Пожвавлення є лише на ринку первинної нерухомості, оскільки забудовники продають квартири за гривню, — каже керівник агенції з нерухомості “Золота Арка” Ірина Яремко. — Вторинний ринок зупинився. Продажі є тільки в тому випадку, якщо власник готовий знижувати ціну. Вторинну нерухомість уже зо три роки як перестали купувати як інвестицію в майбутнє. Перестали купувати квартири і для того, аби здати їх в оренду. Це велике вкладення, яке не швидко принесе віддачу. Виняток — придбання квартир для подобової оренди. Але це — специфіка Львова, оскільки сюди приїжджає багато туристів. Квартири для подобової оренди купують лише у Галицькому районі — аби турист міг відразу потрапити на площу Ринок”.

Корективи у ринок нерухомості можуть внести і нові тарифи на газ, світло та опалення, які з квітня зростуть у кілька разів. Утім, основний удар люди відчують у листопаді, коли отримають перші платіжки у новому опалювальному сезоні. Драконівські тарифи можуть відбити українцям останнє бажання купувати житло у “радянських” багатоповерхівках. Однак президент Асоціації фахівців з нерухомого майна Сергій Злидень каже, що особливого пожвавлення на ринку через нові тарифи очікувати не варто.

“Хто нині має дві квартири? Відсоток таких людей незначний, і не для усіх з них зростання комуналки буде непідйомним, — каже Сергій Злидень. — Зрештою, якщо у когось і є квартира, у якій не проживає і комунальні платежі за яку будуть надто високими, то я б радив здати її в оренду, навіть за умови, що орендар платитиме лише комунальні послуги, але не продавати. Якщо нові тарифи на комуналку на щось вплинуть, то це будуть орендні ставки, а не продаж”. Ірина Яремко прогнозує, що може збільшитись кількість обмінів — коли велику квартиру обмінюють на меншу з доплатою.

“Сподіваюсь, здоровий глузд прийде до людей, які займають великі площі і не використовують їх. Є багато великих квартир, які займають пенсіонери. Не хочуть нікуди рухатись, бо мають субсидії на сплату комунальних послуг. Але люди повинні розуміти, що треба економити ресурси. І якщо людина має зайву площу, яку не використовує і не може за неї оплатити, то доцільно обміняти на менше житло”, — каже Ірина Яремко.