Заручники долара

Курсу вище 12 гривень за долар економіка не витримає,заявляв прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Нині маємо уже понад 16 гривень за долар на міжбанку, а на чорному ринку його пропонують уже й по 18 (!). Щоправда, купують з рук “зелень” по 16,5-17 гривень. Експерти переконані, в обвалі курсу винне керівництво Нацбанку, яке примудрилось відпустити гривню, коли в країні війна та

економічна криза. Що робити з курсом, схоже, не знають ні в Нацбанку, ні в комерційних банках, ні в Мінфіні.

Партнер інвесткомпанії Сapital Times Ерік Найман вважає: якщо курс не вдасться втримати цього тижня на рівні 16 гривень за долар, то наступного можемо мати і всі 20 гривень.

Екс-голова НБУ Сергій Яременко також не в захваті від ідеї НБУ відпустити курс. За його словами, “плавання” гривні триватиме не до встановлення ринкового курсу, а до повного падіння економіки. Власне, наша економіка зараз близька до дефолту як ніколи. Чим більше знецінюється гривня, тим дорожчим стає обслуговування зовнішнього боргу. Утім, для пересічних українців державний борг — щось дуже відносне і незрозуміле. Натомість ціни у магазинах — те, з чим стикаємося щодня. І вони немилосердно повзуть вгору. Основна частина товарів (побутова техніка, хімія, одяг) у нас імпортні чи принаймні з імпортної сировини. За рік ми стали біднішими рівно вдвічі, адже гривня впала вдвічі. Відтак за гроші, які заробляємо, можемо собі дозволити значно менше. А тисячі людей незабаром можуть опинитись навіть без тієї мізерної зарплати, адже через обвал гривні багато підприємств опинились на межі закриття. Особливо ті, які мають видатки у валюті, а виручку у гривнях.

За даними Асоціації постачальників торговельних мереж, постачанням товарів в Україні займаються кількасот тисяч дрібних та середніх підприємств. Через те, що поставки імпортних товарів суттєво впали, а подекуди призупинились, підприємці змушені згортати бізнес. Це робочі місця... У плачевній ситуації автодилери. Від початку року в Україні продали 76 тисяч нових авто — у докризові часи стільки продавали за місяць.

“Імпорт автомобілів — специфічний бізнес, — каже голова Асоціації автоімпортерів та дилерів Олег Назаренко. — Машини завозять в Україну переважно під реалізацію. Тобто спочатку машина прибула сюди, її продали, і тоді розрахувались з заводом. Дилеру треба продати машину за таку суму, аби за неї можна було купити валюту і розрахуватись з постачальником. Тобто зі зростанням курсу вони змушені постійно піднімати ціни. Скажімо, якщо авто коштує 6 тисяч доларів, то з урахуванням податків виходить приблизно 10 тисяч. Наприкінці минулого року це було 80 тисяч гривень, потім 100 тисяч, зараз — 160 тисяч гривень. Але питання в тому, чи знайдеться покупець, який готовий заплатити стільки. Відтак інколи імпортерам вигідніше вивезти авто назад за кордон, ніж намагатись його продати в Україні. Уже є прецеденти, коли непродані авто вивозять за кордон. Якщо так триватиме далі, то представництва автомобільних брендів змушені будуть закриватись”.

Не у кращій ситуації авіакомпанії та туристичні фірми. Якщо продукти людина змушена купувати, то на відпочинку і подорожах економитиме. “З постійним зростанням курсу дуже важко працювати. Відпочинок за кордоном можуть дозволити собі або ті, хто має валютні заощадження, або ті, хто має валютний дохід. Якщо людина має збереження у гривні, то вона у скрутній ситуації, — каже керівник туристичної компанії Сергій Кушнір. — Проблема ще й в тому, що з моменту отримання грошей від клієнта до моменту розрахунку з оператором минає 2-3 дні. А за цей час курс може змінитись. Оператори ставлять курс з врахуванням страховки від того, що він може зрости. Наприклад, офіційний курс 18 грн. за євро, на міжбанку — 18,5, а оператор ставить 18,6 грн. Ще один нюанс — людина забронювала сьогодні, а підтвердження броні отримала лише наступного дня. Клієнт приходить платити, а курс вже може бути на 50 копійок вищий. На жаль, не маємо права брати оплату у валюті — це б суттєво спростило роботу”.

Однак не для всіх обвал гривні став катастрофою. Ті, хто має валютну виручку чи заощадження у валюті, навпаки, виграли від знецінення курсу. “Знецінення гривні має дві сторони медалі. На жаль, вони нерівноцінні, — каже голова Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський. — Ті компанії, які продають свою продукцію за кордон, безумовно, виграють від цього. Але вони — в меншості. Насамперед це ІТ-компанії, які 80% доходів отримують у валюті. Їхні затрати на виробництво залишились ті самі, зате доходи у гривнях суттєво зросли. В плюсі підприємства, які працюють на давальницькій сировині. Зі знеціненн ям гривні подешевшала робоча сила, тож у них з’явилось більше коштів, які можна інвестувати у розвиток бізнесу. На жаль, більшість нашого бізнесу залежить від імпорту. Особливо це ті підприємства, які використовують імпортну сировину для виробництва (наприклад, пластмаси, поліграфічні матеріали тощо). Багато підприємців, особливо у західному регіоні, заробляють на поставці та продажі імпортних товарів. Їм стає дедалі важче працювати, адже виручку отримують у гривні, а основна частина витрат — у валюті. Але в найскладнішій ситуації опинились ті підприємства, які мають валютні кредити. Свого часу брали валютні кредити на реалізацію інвестиційних проектів. Як їм зараз їх виплачувати? Це ж виходить вдвічі дорожче, не враховуючи відсотків”.