Почувши про скорочення, чиновники розбігаються самі...

Рівень безробіття в Україні найближчим часом може зрости. Якщо за станом на 1 березня налічувалось 525 тисяч офіційних безробітних, то уже у квітні їх може стати аж на 100 тисяч більше. Верховна Рада прийняла законопроект «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні», який передбачає масштабні кадрові чистки. Насамперед серед чиновників та працівників органів МВС. Залишається загадка: як саме визначатимуть, кому “з речами на вихід”, а хто продовжуватиме працювати?

Через економію бюджетних кош­тів у лавах безробітних може опинитись кожен десятий чиновник. Відповідно до закону, чисельність органів державної виконавчої влади мають скоротити на 10%. Тобто з 249 тисяч звільнять майже 24 тисячі чиновників. Це приблизно по тисячі на область. Однак прем’єр-міністр Арсеній Яценюк по­обіцяв, що при проведенні конституційної реформи, яка передбачає децентралізацію влади, на 20% скоротять чисельність органів центральної влади, а також планують ліквідувати обласні адміністрації. Тобто людям, які на сьогодні працюють у ЛОДА, варто потроху шукати собі нову роботу.

“На Львівщині налічується близько 12,5 тисячі державних службовців. Торік вирішили перевести у категорію державних службовців ще й податківців, але зараз почався зворотний процес, — каже начальник управління Головдержслужби у Львівській області Олег Данько. — Проблема в тому, що ніхто детально не вивчав роботу органів влади, тому невідомо, скільки ми потребуємо чиновників, які відділи перевантажені, які, навпаки, мають надто роздутий штат. Варто було б з’ясувати, яке навантаження на кожного конкретного працівника, які функції він виконує. Та й працівники на одній посаді працюють по-різному. Усе це треба враховувати, аби під скорочення потрапили саме ті люди, без яких можна обійтись. Але, враховуючи, що часу обмаль, це все буде формально. Буде вказівка згори, скільки людей скоротити, стільки й скоротять. Кого саме звільняти, вирішуватиме керівник на місці”.

Щодо центральних органів влади, то тут і справді можна звільнити сотні людей — ніхто й не помітить. Скажімо, поки мітингувальники блокували роботу Міністерства агропромисловості, і воно фактично не функціонувало, підприємства, що працюють у сільському господарстві, продовжували нормально працювати і запевняли — жодних незручностей не відчувають. Тобто, що є чиновники на роботі, що їх нема — один чорт... Зате є міністерства, де не лише міністри мають заступників та секретарів, а навіть секретарі мають заступників. Скажімо, в апараті Міністерства доходів і зборів, яке створили при президентстві Януковича (тепер мають розформувати), працюють 2440 осіб! Загалом же в Україні майже

70 тисяч митників та податківців!

Анонсоване скорочення фіскалів закінчилось тим, що одних відправили на пенсію, інших — на інші посади. Скажімо, голова податкової служби Львівщини Віталій Пекарчук мав одинадцять заступників, з них — два перші. Після об’єднання податкової та митниці кількість заступників скоротили. Тепер їх лише... п’ять.

Чисельність апарату Міністерства внутрішніх справ за останні кілька років зросла майже втричі — з 900 осіб до 2700 — заступники, помічники, секретарки. І в усіх немалі зарплати та премії, адже це ж вам не рядові міліціонери, а працівники Кабінету Міністрів... Загальна чисельність МВС майже вдвічі перевищує чисельність армії — 324,4 тисячі осіб. Пропонують залишити 245 тисяч. Тобто 79,4 тисячі міліціонерів мають звільнити. Зі Служби безпеки скоротять 3350 осіб (з 33500 осіб залишиться 30150), з Управління держохорони — 299 осіб (з 2993 осіб до 2694 осіб), з прокуратури — 2263 особи (з 22630 до 20367).

Самі міліціонери кажуть — звільняти можна цілими відділеннями. Наприклад, у Львові є обласне управління МВС, районні відділення та міське управління міліції. Міське, кажуть, варто ліквідувати, бо воно — зайва ланка між районними та обласним.

“На мою думку, міліцію треба реформувати, ліквідувати, а на її базі створити нову структуру — впродовж двох місяців. При цьому треба переформатувати і чисельність особового складу, — каже генерал-майор міліції у відставці Василь Рябошапко. — Скорочення штату має починатись з голови, тобто з міністерства, а не навпаки. Основну роботу роблять не в апараті, а на вулиці. Не варто скорочувати базові служби — карний розшук, дільничних. Натомість ДАІ, паспортні служби — усе це допоміжні органи... У будь-якому разі, скорочення треба проводити спокійно і розумно, аби воно не позначилось на розшуковій, профілактичній роботі”.

Не варто забувати, що такі масові скорочення — палиця з двома кінцями. З одного боку, чим менше чиновників — тим менше потенційних хабарників. Зрештою, чимало служб уже давно можна замінити електронними сервісами. З іншого боку, скоротивши сотню тисяч людей — автоматично отримаємо сотню тисяч безробітних. Їм, по-перше, треба заплатити компенсації, які передбачені при скороченні штату. По-друге, більшість з них стануть “на біржу”, і їм доведеться платити матеріальну допомогу з безробіття. Тому якоїсь серйозної економії бюджетних коштів щонайменше півроку очікувати не варто.

“Людину, яка потрапляє під скорочення, спочатку мають попередити, внести зміни у штатний розпис, видати вихідну допомогу, — каже Олег Данько. — Нині в органах влади є чимало вакансій — думаю, їх не будуть заповнювати, таким чином трохи скоротять штат. Крім того, останні два тижні багато службовців почали самі звільнятись і виходити на пенсію. Зараз при виході на пенсії вони отримують 10 окладів одноразової допомоги, а коли цей антикризовий закон набуде чинності, то компенсацій не буде. Тому люди хочуть встигнути вийти на пенсію ще за нинішнім законом”. Річ у тім, що “антикризовий” закон зупинив дію норм законів “Про державну службу”, “Про судо­устрій і статус суддів”, “Про прокуратуру”, яким передбачалось, що держслужбовці та судді при виході на пенсію отримували 10 окладів, а прокурори та слідчі — один місячний оклад за кожен повний рік роботи.