Через стрибок долара зріс попит на... каву і парфуми

Доларова лихоманка, яку НБУ надто пізно почав “лікувати”, змусила хвилюватись і тих українців, які мають депозити у гривні, і тих, хто не має ні копійки на чорний день. Адже чим дешевша національна валюта, тим біднішим стає кожен, хто отримує зарплату у гривні. Першими наслідки девальвації відчули на собі водії — усе пальне подорожчало в середньому на 10-15 копійок. На яких ще товарах уже позначився стрибок долара?

Що буде з цінами, цікавить не лише покупців, а й продавців. “Ви ще цінників не переклеювали?” — питають одне одного продавці з сусідніх яток на Привокзальному. “До нового завозу торгуємо за старими цінами, а там буде видно”. “А вам що сказав власник?”. “А Надєжда каже, що вже нині будуть робити переоцінку”. Як я зрозуміла з розмов, тут всі усіх знають, і, що найцікавіше, — виявляється, узгоджують ціни. Бо як тільки сказали, що у “Надєжди” піднімуть ціни, двоє інших реалізаторів відразу ж взялися телефонувати керівництву.

“Чай, кава у нас не подорожчали, бо уже давно не привозили нового товару. Торгівля йде мляво. Як ото були морози, то людей практично не було. Тепер, як пішов долар догори, почали купувати більше. Беруть по кілька пачок відразу, щоб мати запаси”, — каже мені продавець. “Що ви байки розказуєте, що нічого не подорожчало. Сосиски минулого тижня брала у вас по 23 гривні, вже 24. І масло було на гривню дешевше.., — втручається в нашу розмову старша пані, явно роздратована тим, що польські товари подорожчали. — Їм чи росте долар, чи падає, ціни піднімають кожного тижня. Я собі записую, то знаю”. Продавець почав виправдовуватись, що то він мені говорив виключно про напої, а польські товари (молоко, масло, сосиски, йогурти) трошки подорожчали, бо їх привозять кожні два-три дні, а злотий влітку коштував 2,65 гривні, тепер вже 2,95.

У відділі побутової хімії та косметики також кажуть, що цін ще не піднімали — “не було команди”, але попит зріс. “Чи то через потепління, чи через то, що долар росте, але за останній тиждень покупців стало більше. Добре йдуть і мийні засоби, і косметика. Дівчата беруть парфуми про запас. А є такі, що самі собі купують подарунки на Валентина. Отож торгівля йде, не скаржимось”.

У магазинах з побутовою технікою теж кажуть, що продажі дещо зросли, хоча все одно людей негусто. “Якщо досі людина вагалась, потрібна їй ця хлібопічка, новий телевізор, ноутбук чи ні, то тепер багато хто думає — краще купити, поки гроші не пропали, — каже продавець-консультант у салоні побутової техніки. — Звичайно, курс долара та євро впливає на ціни на побутову техніку. У нас же практично нічого не виробляють. Поки що продаємо техніку, завезену ще за старим курсом, тому цін наразі не піднімали. Але ціни будуть коригувати на кожен товар окремо. Все залежить від виробника і моделі, адже попит на різні товари різний. Тому сказати, коли і на скільки відсотків подорожчає товар, важко. На щось можуть підняти ціни вже наступного тижня, на щось — за два місяці”. А ще консультант зауважив — відколи почав зростати долар, почали менше брати товар у кредит. Тому купка кредитних консультантів (у салоні є представники аж п’яти банків, які оформляють позику відразу на місці) відверто нудяться. Очевидно, люди ще не забули фінансову кризу 2008 року, якою закінчився кредитний бум у світі. Тоді долар зріс з п’яти до восьми гривень, чимало людей втратили роботу, тож не змогли погасити не лише валютні, а й гривневі кредити.

У магазинах одягу клієнти, які готові щось купувати, рідкість. “Про яке подорожчання кажете? Ми вже не знаємо, які акції вигадувати, аби щось продати. Тепер люди так навчились, що поки не побачать слово “знижка”, навіть у магазин не хочуть зайти, — скаржиться продавець магазину жіночого одягу пані Антоніна. — Зимового одягу вже завозити не будуть, тому він не подорожчає, навіть якщо долар буде по 10 гривень. А ціни на весняну колекцію, звичайно ж, будуть залежати від курсу”.

Натомість на ринку у кількох павільйонах зі шкіряним одягом та хутром ціни називають не у гривнях, а в доларах. Розраховуватись можна і валютою (що заборонено законодавством), і гривнями — за курсом в сусідньому обміннику. Коли спробували “поторгуватись”, сказавши, що товар закуповували явно ще перед новим роком, коли долар був по 8,20, продавець нас ледь не покусала. “А яке ваше діло, коли ми купували товар? Я ж вас не питаю, коли і через які руки ви купували долари. Чи ви думаєте, купити долари, щоб поїхати за товаром, так легко? А ви підіть у будь-який обмінник і скажіть, що вам треба кілька тисяч доларів. Цікаво, чи купите. В нас у районі вже два кантори закрились — нема що продавати. Валюти ніхто не здає, всі тільки купити хочуть. Скоро обмінники залишаться тільки в центрі і на вокзалі, бо там туристи хоч трохи валюту здають”.