Бездонний Донбас

Україна отримала бюджет на цей рік. За безпрецедентне збільшення витрат на силові структури документ назвали бюджетом поліцейської держави. За катастрофічний дефіцит і нереальну прибуткову частину — дефолтним. А ще цей бюджет можна назвати бюджетом регіональної несправедливості. Адже, як і у попередні роки, левова частка бюджетних субсидій, трансфертів та дотацій йде саме у східні області, насамперед на Донеччину. І поки жителі Донбасу, як мантру, повторюють “ми годуємо всю Україну”, і “поки вони стоять на Майдані, ми працюємо”, насправді все відбувається з точністю до навпаки.

За скандальний бюд­жет разом із “регіоналами” проголосував Олесь Доній. Виправдовувався — як міг не проголосувати за цей закон, якщо врахували всі його поправки і додали 30 мільйонів для Коломийщини та Городенківщини. Для порівняння — після поправок у бюджеті з’явились 70 мільйонів на будівництво медичного досліджувального цент­ру в Донецькій області, ще 50 млн. — на будівництво сучасної регіо­нальної лікарні швидкої меддопомоги в Донецьку. Субвенція міському бюджету Донецька на погашення частини кредиту за оновлення парку автобусів та тролейбусів у рамках Євро-2012 — 181 млн. грн. Тоді як для Львова за цією ж статтею — лише 20 млн. В останній момент 110 мільйонів дали на на реконструкцію та будівництво споруд Луганського обласного фізкультурно-оздоровчого центру «Авангард». Там тренується футбольний клуб «Зоря», власником якого начебто є один із членів Бюджетного комітету від ПР.

Бюджет — для своїх

“Цей бюджет — на межі дефолту. І є великий ризик, що до кінця цього року технічний дефолт таки буде оголошений, — каже керівник Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Черніков. — Ситуація нагадує кінець 90-х. Державні гарантії видаються наліво і направо. У програмі стимулювання розвитку вітчизняної економіки на 2014-2015 рр. передбачено державних гарантій на 370 мільярдів гривень. Це майже уся видаткова частина бюджету. Тобто ніхто навіть не намагається прорахувати, кому і скільки тих гарантій видають. Є охочі отримати гарантії — їх просто вписують у програму. Зрештою, не треба сподіватись від депутатів-мажоритарників (особливо це стосує­ться східного регіону), що вони дбатимуть про розвиток всієї країни. Для них голов­не три речі — дотації для вугільної галузі (13 мільярдів на підтримку вуглевидобутку — це фактично гроші для електорату ПР), далі — відшкодування різниці вартості в тарифах на енергоносії, третє — конкретні забаганки для свого округу та преференції для певних фірм. Скажімо, цього року уряд планує виділити на електроенергію 2,7 мільярда гривень пільгових кредитів. Але це галузь, яка працює в конкурентних умовах, електрику навіть експортують. І в умовах дефолту давати майже 3 мільярди на галузь, яка і без того добре розвивається, — це нонсенс. Те, що зараз маємо, — називають економікою ренти — коли правляча партія використовує бюджет держави в інтересах своїх фірм. Навіть коли гроші виділяються на державні підприємства, через закупівлі вони все одно потрапляють до наближених фірм”.

Вкрадуть майже 200 мільярдів

“Ми аналізували цей бюджет. Наш висновок — майже 200 мільярдів гривень видатків — у зоні ризику, — каже директор фундації “Відкрите суспільство” Іван Сікора. — Основні втрати бюджету — через корупцію в системі державних закупівель, недоотримання акцизного збору, контрабанда тощо. Так, корупція при закупівлях за бюджетні гроші “з’їдає” чверть витратної частини бюд­жету. Орієнтовно 5-7 млрд. грн. не потраплять в бюджет через практику контрабанди нафтопродуктів. За експертними оцінками, 25-33% світлих нафтопродуктів невідомо звідки взялись на ринку, а це означає втрати бюджету від ненадходження акцизу від імпорту нафтопродуктів. Ще одне джерело прибутків для наближених — різниця, яка осідає у довірених бізнес-структурах при торгівлі газом українського видобутку шляхом гри на значній різниці в цінах між вартістю українського та імпортного газу. Вартість такої гри цінами — 3,15 млрд. доларів, або понад 25 млрд. грн. Посередники, які “допомагають” повернути ПДВ експортерам, зароб­ляють 3-5 млрд. доларів США (24-40 млрд. грн.) комісії. І це при тому, що в 2014 році половину сплаченого ПДВ експортери зможуть взагалі не побачити при застосуванні вексельних схем розрахунків. В результаті виходить, що понад 188 млрд. грн. можна було б оптимізувати в разі зменшення корупційних ризиків або спрямувати ці кош­ти на потреби структурної перебудови економіки та інші цілі.

Донбас не годує, а об’їдає

Розвиток економіки в регіонах блокує все більше централізація бюджету. За словами Івана Сікори, це велика проблема, коли кошти, зароблені на місцях, забирають до центрального бюджету, а потім “нагорі” визначають, кому скільки дати. “Не рахував детально, яка частина бюджетних трансфертів та дотацій піде у кожен регіон цього року. Але практика, коли понад 20% дотацій йде у Донецьку область, а решта розподіляється між всіма іншими, — збережеться”, — каже експерт.

Тим часом у дослідженні “Інвестгазети” виявили, що Донбас не годує, а об’їдає Україну. Якщо порахувати, скільки коштів на душу населення торік перерахували до бюджету, а скільки звідти отримали, виходить, що саме Донецька область проїдає основну частину грошей. Так, за результатами дослідження, якби всі гроші залишались на місцях, то прогодувати себе могли б лише шість областей. Це — Полтавська (саме вона є найбільшим донором бюд­жету), Харківська, Дніпропетровська, Сумська, Черкаська та Львівська. Так, кожен житель Полтавської області у першому півріччі минулого року перерахував до бюджету понад 3700 гривень, Харківської — 2500 грн., Львівської — 140 грн., то кожен житель Донецької області отримав 2126 грн., Луганської — 2261, а киянин — 4072 грн. Традиційно, промислові регіони країни дотують менш розвинені. В Україні ж маємо справжнє економічне диво — найбільший промисловий регіон живе за рахунок інших. Спитаєте, як таке може бути, що Львівщина, у якій мізер промислових підприємств, дає до бюд­жету більше, ніж Донецька? Річ у тім, що Донецька та Луганська області — це, насамперед, вугільні шахти, а вугледобування є збитковим, а мільярди, які щороку витрачають на підтримку галузі, вкладають не у модернізацію, а частково розкрадають, решта — проїдають. Крім того, багато підприємств регіо­ну звільнені від сплати ПДВ, а це один з основних бюджетонаповнювальних податків. Таким чином, Львівщина, хоч і перераховує до державного бюджету відносно небагато, отримує звідти ще менше.

Великі дотації Донеччині можна було б виправдати, якби ці кошти вкладались у розвиток. Насправді ж виходить, що чим більше грошей туди вбухують, тим більше там падає промисловість. Так, за даними Держстату, за одинадцять місяців минулого року промислове виробництво зросло у восьми областях, в тому числі і Львівській, Криму та Києві. Найкращу динаміку показали Севастополь, Житомирська, Вінницька, Сумська та Кіровоградська області. А найгіршу — Чернігівська обл., Київ, Луганська, Рівенська, Херсонська та Донецька області. Там промисловість впала на 7-10%.