Працюємо на... пенсії для влади

Прем’єр-міністр Микола Азаров обіцяв, що соціальні стандарти 2014 року підніматимуть тричі: з 1 січня, 1 липня та 1 жовтня. Однак у січні пенсії не зростуть ні на копійку.

І не тому, що бюджету на 2014 рік досі не прийняли (у владі обіцяють схвалити проект бюджету уже до кінця цього тижня). Жодного підвищення прожиткових мінімумів, яким дорівнюють мінімальна зарплата та мінімальна пенсія, у першому півріччі 2014 року не передбачено. Мінімальна пенсія зросте лише з 1 липня — на 25 гривень (з 949 до 974 гривень). З 1 жовтня — ще на 40 гривень (до 1014 грн.) При цьому трансферти Пенсійному фонду мають зрости на 4,1 мільярда (на 5%) порівняно з 2013 роком — аж до 87,4 мільярда гривень. Виникає питання: а куди йдуть бюджетні гроші?

Зростання кількості пенсіонерів — брехня

З 1 жовтня 2011 року в Україні запровадили так звану Пенсійну реформу. Жінок змусили працювати довше. Якби не реформа, то цього року уже б виходили на пенсію жінки, народжені 1959 року, але тепер вони зможуть вийти на заслужений відпочинок лише 2017-го.

А всім українкам, які народились 1961 року та пізніше, доведеться працювати до 60 років. Крім того, збільшили вимоги до стажу, як для чоловіків, так і для жінок — на 10 років (до 35 та 30 років). А це означає, що новоспечені пенсіонери втрачають 10% доплати за понаднормовий стаж. Крім того, збільшили вимоги до вислуги років військовослужбовців, тож військові тепер також пізніше йдуть на пенсію. Отож логічно, що дефіцит Пенсійного фонду мав би скорочуватись. Але де там! У 2013-му дефіцит Пенсійного фонду становив 21,8 мільярда гривень. На наступний рік “дірка” у бюджеті запланована на такому ж рівні. Хоча пенсіонерів стало суттєво менше.

Загалом розмови про те, що населення старіє, пенсіонерів стає з року в рік все більше, а тому не вистачає грошей на пенсії, — брехня! Починаючи з 2000-го року, кількість пенсіонерів в Україні стабільно скорочується. За даними Держстату, 2000 року у нас налічувалось 14,5?мільйона пенсіонерів. 2005-го їх уже було майже на 500 тисяч менше, 2010-го — 13,7 млн. За перший рік пенсійної реформи кількість пенсіонерів... збільшилась, і 2012-го уже було 13,82 млн. А от за минулий рік пенсіонерів стало майже на 200 тисяч менше (все-таки жінки стали рідше виходити на пенсію) — 13,64 мільйона. Мінус 200 тисяч пенсіонерів — це понад три мільярди гривень економії на рік. При цьому кількість зайнятих осіб працездатного віку з 2000 року збільшилась майже на 200 тисяч (з 18,5 до 18,7 млн). Найбільше зайнятих було у 2008 році — 19,2 млн.

“Пенсійна реформа — це обман, — каже екс-міністр праці та соцполітики, народний депутат Людмила Денисова. — За винятком двох мільярдів гривень, які зекономили на жінках через підвищення пенсійного віку, жодних результатів вона не дала. А жінка ці гроші понесла б додому, купила би продуктів. Тобто вони пішли б в економіку. На сьогодні кожна третя гривня видатків Пенсійного фонду — трансферти з бюджету. Тому що реформа не полягає в тому, що у одних забираємо, іншим даємо. Реформи мали б бути комплексними, а не в якійсь одній сфері. Не можна наповнити Пенсійний фонд без реформ ринку праці. Якщо економіка не розвивається, фонд оплати праці не зростає, то як можна збільшити надходження до Пенсійного фонду?”

На Vip-пенсії — 66 мільярдів

Якщо дефіцит ПФ на 2014 рік заплановано у 21 мільярд, а бюджетні вливання Пенсійному фонду аж 87,4 мільярда, то куди йдуть ще 66 мільярдів? На спецпенсії! “Судді, депутати, державні службовці йдуть на пенсію не за законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а за спеціальними законами. Тому їхні пенсії до дефіциту Пенсійного фонду не мають жодного відношення. Їх виплати фінансують з бюджету. Виплачують через Пенсійний фонд, але кошти на них йдуть прямими трансфертами з державного бюджету”, — каже експерт з соціальних питань Максим Борода. Тобто мало того, що кожен працюючий українець віддає 33,2% свого заробітку у Пенсійний фонд. Значну частину податків, які йдуть до державного бюджету, також витрачають на “особливі” пенсії. До порівняння — якщо у 2013 році середня пенсія за віком була трохи більша як 1,4 тис. грн., то пенсія народного депутата — 15,7 тисячі гривень. Тобто в десять разів більше.

За словами народного депутата Павла Розенка, коли виходить на пенсію вчитель, лікар чи робітник, йому нараховують пенсію, що дорівнює в середньому 45% заробітку. Натомість державні службовці, народні депутати на пенсії отримують приблизно 90% від свого окладу. “Має бути єдиний принцип нарахування пенсій, незалежно від займаної посади. Розмір пенсії має залежати виключно від розміру відрахувань з заробітної плати”, — каже Павло Розенко. Восени минулого року ВР двічі ставила на голосування законопроекти, за якими мали б скасувати Vip-пенсії та запровадити єдиний принцип нарахування пенсій практично для усіх категорій пенсіонерів. Двічі його провалили. Хто ж добровільно відмовиться отримувати пенсію у кільканадцять тисяч гривень? Інша річ — рядові пенсіонери. Їм досі перераховують пенсії за показниками середнього заробітку 2009 року, — аби часом пенсія не зросла на кількасот гривень.