«Хочете кредит на бабцю? Відксерте її пенсійне посвідчення»

“Кредит готівкою без застави та поручителів. Особливі умови для пенсіонерів” — на таке оголошення натрапила на зупинці. Як правило, банки не надто охоче позичають гроші літнім людям. Ще за часів кредитного буму, коли банки роздавали гроші наліво і направо, сусідка не могла взяти телевізор у кредит, бо їй уже виповнилось 65. В одному з магазинів побутової техніки дівчинка-кредитний експерт їй так і сказала: а хто гарантує, що ви доживете до того часу, поки виплатите за телевізор? А тут навпаки, саме на пенсіонерів і розраховують, хоча банки обережно видають кредити.

Аби дізнатись, що це за “особливі умови”, телефоную за вказаним номером Тарасу — ні прізвища, ні посади, ні назви організації в оголошенні нема. По голосу я не схожа на пенсіонерку, тому кажу, що позику хоче взяти бабуся — 10 тисяч гривень. Виявилось, можуть видати такий кредит на три роки під 10% річних. Але доведеться застрахувати життя бабусі. Мовляв, нехай бабця приїде до нас в офіс, ми усе детально пояснимо. Кажу, річ у тому, що бабуся живе у Ходорові — то майже 80 км від Львова. Їй тяжко добиратись, можливо, у вас є якась філія в тому районі? Чи може, все можна оформити без її присутності? На тому кінці дроту, ні на мить не засумнівавшись, кажуть: “Звичайно, можна. Зробіть копії її паспорта, індентифікаційного, і пенсійного посвідчення. Нехай вона на них напише “копія вірна”, поставить дату і підпис. Приїдете до нас, оформите страховку, підпишете договір і на наступний день отримаєте гроші”, — каже Тарас. Тобто, маючи лише копії документа пенсіонера, можна взяти на його ім’я кредит. Аби перевірити це, вирішила таки сходити у цю контору. Але коли зателефонувала за цим номером вдруге (через кілька днів), він уже був поза зоною досяжності. Певно, за цей час когось уже встигли “нагріти”...

Ця історія змусила мене зателефонувати ще за кількома оголошеннями про видачу кредитів. У кількох випадках телефони були недійсні. Кілька разів натрапляла на працівників великих банків, які відразу називали назву банку, адресу відділення, куди можна прийти, розраховували суму, яку доведеться погашати. Кредити ці “золоті” — по 30% на рік і більше. Але це принаймні не виглядає як шахрайство. Очевидно, банкам бракує відчайдухів, які готові позичати гроші під такі відсотки, тому, окрім масштабних рекламних кампаній, вдаються і до оголошень на зупинках та в під’їздах. А може, ці оголошення розклеюють за власний рахунок самі банківські працівники, — аби позичальник потрапив саме до нього, а не до колеги, бо від кількості залучених клієнтів залежить зарплата.

Ще одне цікаве оголошення знайшла в Інтернеті: “Фінансова компанія надає гроші у користування дрібного бізнесу та фізичних осіб”. Телефоную за вказаним номером. Прошу все ті ж 10 тисяч гривень готівкою. Тоном, яким диктори на радіо читають дітям казочку, жіночка розповіла, що відсотки їм платити не треба! Гроші можуть дати на півтора року, а якщо захочу, то й на три. Мені доведеться заплатити лише за юридичний супровід договору. Не мало не багато — 100 гривень на місяць. Причому наперед треба оплатити за юридичний супровід хоча б за третину терміну. Отакої... Аби позичити, спочатку треба заплатити. Зрозуміло, що після того, як ви заплатите нехай ці 300-400 гривень, позику навряд чи побачите. До “ВЗ” уже неодноразово звертались ошукані люди, які попались на схожий гачок: починали платити за кредитом ще до того, як його отримали...