Сергій Попазогло: «Не розрізняємо порушників митних правил за їхніми політичними уподобаннями»

- Сергію Миколайовичу, призначення вас на посаду збіглося у часі з впровадженням нового Митного кодексу. Що змінилося на практиці, чи легше стало працювати підприємцям?

— Над підготовкою Митного кодексу працювали не лише представники органів державної виконавчої влади, а й бізнес-структур, громадських об’єднань, підприємці.

Перевагами цього кодексу є те, що він дозволяє використовувати електронне декларування всім підприємцям без будь-яких обмежень та у всіх митних режимах. Тобто зменшує вплив “людського фактора”. На сьогодні у Львівській митниці 76 відсотків митних декларацій оформляється за процедурою електронного декларування, тоді як минулого року на цей час такий показник становив лише 17 відсотків.

Тепер декларант має право вносити зміни до митної декларації, подавати неповну декларацію для оформлення товарів, якщо не володіє точними відомостями про товар.

Значно зменшено час митного оформлення однієї імпортно-експортної операції — з 24 до 4 годин. Сьогодні у нас він становить в режимі імпорту — 1 год. 47 хв., експорту — 52 хв., транзиту — 36 хв.

Кодексом також передбачено, що українські підприємці, які тривалий час працюють на ринку, не мають заборгованостей, не допускають суттєвих правопорушень, мають кваліфікований персонал, можуть отримати статус уповноваженого оператора економічної діяльності.

Також вони можуть самостійно обирати митницю, в якій декларуватимуть товари. На сьогодні у нас декларують товари майже 300 підприємств, які раніше здійснювали митне оформлення в інших областях.

Важливим є те, що Кодекс звільняє підприємців від відповідальності за їхні ненавмисні помилки, запроваджує регулювання питань порушення митних правил на основі компромісу.

Переваги нового Митного кодексу підтверджуються цифрами. Так, з початку року учасники зовнішньоекономічної діяльності перемістили через митний кордон України в зоні діяльності Львівської митниці товарів майже на мільярд доларів США, що на двадцять два відсотки більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

— Розкажіть про останні зміни щодо введення мита на транспортні засоби...

— З 13 квітня цього року введено спеціальні заходи щодо ввезення на митну територію України в режимі імпорту легкових автомобілів. Вони стосуються нових легкових автомобілів з бензиновим двигуном, робочий об’єм циліндрів яких перевищує 1000 см3, але не більш як 2200 см3.

Спеціальні заходи застосовуватимуться терміном на три роки шляхом запровадження спеціального мита на імпорт в Україну зазначеної продукції залежно від робочого об’єму циліндрів двигуна. Так, на автомобілі з двигуном понад 1000 кв. см, але не більш як 1500 кв. см воно збільшиться на 6,46 відсотка, а на ті, об’єм двигуна яких має понад 1500 кв. см, але не більш як 2200 см3, — на 12,95 відсотка.

— Чи фіксуються останніми роками випадки класичної «чорної» контрабанди? Чи частіше трапляються факти намагання ввезти «сіру» контрабанду?

— Ні в Митному кодексі, ні в інших законодавчих документах немає таких термінів, як «сіра» чи «чорна контрабанда». Також нагадаю, що після набуття чинності новим Митним кодексом декриміналізовано товарну контрабанду. Її переведено з розряду кримінальних злочинів до складу адміністративних правопорушень.

Якщо ж говорити про випадки незаконного переміщення товарів, які останнім часом фіксуємо, то помітна тенденція до переміщення їх у сховки, влаштовані у транспортних засобах, чи з використанням їх конструктивних особливостей для приховування контрабанди від митного контролю. Останні резонансні затримання у пункті пропуску «Краковець» зброї та сигарет підтверджують це. В обох випадках зафіксовано переміщення у спеціально виготовлених тайниках. Також часто товари приховують у колесах чи конструктивних порожнинах транспортних засобів, наприклад, у баках для пального.

— Чи правда, що на Львівщині контрабанда зосереджена в руках кланів, представники яких входять до певних політичних течій та мають мандати депутатів обласної та інших рад?

— Ми не розрізняємо порушників митних правил за їхніми політичними уподобаннями. За протоколами про порушення митних правил можемо ідентифікувати особу за її громадянством, місцем та роком народження, місцем проживання. Якщо оцінювати порушників за цими критеріями, то можна сказати, що більшість — громадяни України. Щодо місця проживання, то серед них є представники різних областей. Але найбільше все-таки мешканців прикордоння.

— Наскільки ефективна у боротьбі з контрабандою співпраця з польськими колегами?

— Львівська митниця налагодила ефективну взаємодію не лише з польськими колегами, а й з митними службами інших держав. Безумовно, найкраще налагоджено співпрацю з митниками суміжної держави, оскільки ми працюємо на одному кордоні. Наша співпраця передусім полягає в обміні інформацією. Так, упродовж цього року митниця вже скерувала 11 запитів до митних органів Республіки Польща. На підставі інформації, отриманої від них, порушено чотири справи про недотримання митних правил на суму 6 млн. 698 тис. 727 грн.

— Як сьогодні забезпечені житлом та іншими соціальними умовами молоді працівники, скеровані на Львівщину після завершення навчання в Академії митної служби України?

— Якщо говорити про кадровий склад Львівської митниці, то, звичайно, основним джерелом постачання фахівців ось уже близько десяти років є Академія митної служби України, що розташована в Дніпропетровську. Зокрема минулого року у Львівську митницю на роботу прийняли 60 випускників цієї Академії та чотирнадцять з інших навчальних закладів. Також понад 80 працівників прийнято на роботу за результатами трьох конкурсів. Це мешканці майже всіх областей України.

Мушу зауважити, що Львівська митниця не будує житлових будинків, не бере пайової участі в такому будівництві, що, відповідно, ускладнює вирішення питання про невідкладне забезпечення службовим житлом осіб, скерованих за розподілом на роботу в іншу місцевість.

— Яка ситуація з пунктами пропуску на українсько-польському кордоні? Чи плануються якісь зміни?

— Звичайно, автомобільні пункти пропуску Львівщини є основними «воротами в Європу» не лише щодо Львівщини, а й загалом для України. Щороку товаро- та пасажиропотік збільшується. За останні три роки кількість транспортних засобів, що перетнули кордон, збільшилась на сімнадцять відсотків, а громадян — на тридцять сім. Сьогодні в середньому щодоби кордон перетинає близько 33 тис. громадян та майже 12 тис. транспортних засобів.

Щоб забезпечити швидкий та комфортний перетин кордону такій кількості громадян та транспортних засобів, чотирьох пунктів пропуску, які зараз діють на Львівщині, вже недостатньо. Нещодавно в пункті пропуску «Краковець — Корчова» відбулося засідання Комісії з питань пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури українсько-польської Між­урядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва. Там розглянули питання стану розбудови під’їзних доріг та перспективи відкриття нових пунктів пропуску.

Українська сторона наголосила на готовності до першочергового відкриття пункту пропуску «Угринів — Долгобичув», оскільки з українського боку вже побудовано дорогу. За інформацією польської сторони, цей пункт планують відкрити у ІІ кварталі 2014 року. Стосовно пункту пропуску «Грушів — Будомєж», то його запланували здати в експлуатацію в четвертому кварталі цього року. Однак його відкриття залежатиме від того, як швидко буде прокладено дорогу з українського боку кордону. Також є обмін нотами щодо відкриття пункту пропуску «Нижанковичі — Мальховіце». Наскільки мені відомо, польська сторона вже почала проектні роботи.

Особливість цих пунктів пропуску в тому, що митний та прикордонний контроль там відбуватиметься в одному місці, на польському боці. Такий контроль відбувається уже в пункті пропуску «Смільниця — Кросценко», він має очевидні переваги, зокрема щодо зменшення часу перетину кордону.

Будівництво цих пунктів пропуску дозволить наблизитись до європейського рівня, згідно з яким відстань між пунктами пропуску має бути 20-30 км.

— Державна митна служба увійшла у Міністерство доходів та зборів. Чи вже об’єднали митники та податківці свої бази даних? Чи відбувається скорочення кадрів на митниці через реформування?

— Відповідно до Указів Президента України від 24.12.2012 р. та 18.03.2013 р. утворено Міністерство доходів і зборів України через реорганізацію Державної податкової служби України та Державної митної служби України. Питання структури, штатного розпису та чисельності працівників Львівської митниці на сьогодні перебуває на розгляді у цьому новоствореному Міністерстві. Та хочу запевнити, що реорганізація аж ніяк не вплине на поточну роботу митниці і не створить труднощів суб’єктам господарювання та громадянам, які перетинають кордон.