Посол Кіпру: «У нас великі запаси газу. Треба лише почати його видобуток»

Порятунок економіки за рахунок приватних інвесторів стане новим способом вирішення банківських проблем єврозони. Про це заявив голова Єврогрупи, міністр фінансів Нідерландів Йєрун Дейсселблум. «Знімати ризик з фінансового сектора і перекладати його на плечі держав є неправильним підходом», — каже він.

Спочатку Єврогрупа прийняла рішення виділити 10 мільярдів євро фінансової допомоги Кіпру в обмін на одноразовий податок з депозитів. Із вкладів до 100 тисяч євро пропонували стягнути 6,75%, понад 100 тисяч — 9,9% на великі. Але парламент Кіпру відхилив таку пропозицію. Не останньою чергою і через те, що 100 тисяч євро — гарантована сума (у них також є установа-аналог нашого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб). Після цього делегація з Кіпру терміново вилетіла на переговори до Москви, але про позику з росіянами так і не вдалось домовитись. Тому повернулись до переговорів з ЄС. В результаті Рада міністрів фінансів, Європейський центральний банк і Міжнародний валютний фонд погодилися виділити 10 мільярдів євро допомоги, не чіпаючи вкладів до 100 тисяч євро. Зате крупним вкладникам доведеться поділитись третиною своїх коштів (за різними даними, податок може сягнути 25-40%). Очевидно, ставка податку залежатиме від банку та “чистоти” самого вкладу.

Про те, як сприймають ситуацію на Кіпрі, — у розмові “ВЗ” з Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Кіпр в Україні Евагорасом Вріонідесом. Він відвідав Львів у рамках конференції “Україна-Кіпр: інвестиційні можливості”.

— Як відреагували кіпріоти на новину про податок на вклади і на те, що в країні на такий тривалий час перестали працювати банки?

— Люди дуже стурбовані. Вперше у межах Євросоюзу зробили спробу засунути руку в кишені вкладників. Хтось зберігав та накопичував гроші все життя, чому частина тих грошей повинна бути забрана? Ось чому уряд намагався віднайти якийсь інший план. Обговорювали створення Національного фонду солідарності. До його створення мали запросити індивідуальні компанії, урядові фонди, наприклад пенсійний, а також внески працівників у цей фонд. Таким чином планували назбирати ці 5,8 мільярда євро.

- Коли стало відомо про вимогу ЄС запровадити податок на депозити, чи не найбільший галас здійняла влада Росії...

— Наскільки ви знаєте, велика кількість інвесторів і вкладників до нас приходять з Росії. Якщо якась особа чи компанія має понад 100 тисяч євро на Кіпрі, і якщо цей план запровадять, доведеться сплатити, скажімо, 10% зі своїх коштів. Якщо людина чи компанія має мільйон євро, вона автоматично втрачає 100 тисяч. Стурбованість росіян зрозуміла. Адже пропозиція ЄС стосується не лише кіпріотів, а й нерезидентів. Вона пошириться на громадян будь-яких країн, які мають рахунки у банках Кіпру.

- Бачила статистику, за якою за останні кілька років кількість російськомовних жителів на Кіпрі збільшилась у чотири рази. Чи не планує країна ввести жорсткіші умови, аби зупинити потік мігрантів на Кіпр, як це роблять інші країни ЄС?

— Не маю такої статистики, але за 10-20 останніх років інтерес українців та росіян до Кіпру суттєво зріс. Насамперед завдяки сприятливим економічним та банківським умовам та законодавству, завдяки якому українські компанії можуть юридично бути розміщені на Кіпрі. Звичайно, відіграє роль і близьке розташування, хороший клімат, хороша їжа, а також те, що у нас також православ’я. Тому легко зрозуміти, чому росіяни та українці хочуть мати бізнес та жити на Кіпрі. Не плануємо зупиняти їх. Навпаки. Основний дохід країни — від туризму. Тому хочемо отримати максимальну кількість туристів з усіх країн світу.

- Чи не відіб’є нинішня криза бажання інвесторів вести бізнес чи зберігати вклади на Кіпрі?

— Ситуація може змінитись залежно від того, які рішення будуть прийняті... У нас є великі перспективи — через запаси природного газу. Треба лише почати його видобувати. Думаю, усі хочуть бачити, як піде цей потік газу. Це займе ще кілька років, оскільки треба встановити спеціальні установки. Але для нашої країни починається новий період.