Марек СОВА: «Важко у Малопольщі знайти ґміну, яка би не отримала допомоги від ЄС»

У протоколі представлено ряд проектів, передбачених для реалізації у цьому році — форуми у Кракові та Львові, конференція щодо питань відновлення краківськими реставраторами пам’яток архітектури Львова тощо. «Хочемо виробити модель співпраці між місцевими громадами. Йдеться про співпрацю між школами, підприємцями, аграріями. Найважливіше, аби була широка співпраця на найнижчому рівні», — сказав пан Сова. Угода передбачає також створення спільних транспортних і туристичних маршрутів, культурний і технологічний обмін. «Головним пунктом Угоди є те, що Львівщина на умовах співфінансування має можливість брати участь у проектах, які фінансує ЄС. Вони пов’язані з екологією, розвитком територій і транскордонної співпраці. Хочемо запросити малого агровиробника Польщі до співпраці. Заради цього хочемо провести спеціалізовану виставку—ярмарок для малих агропідприємств, де буде запропоновано 150-200 проектів представникам польського агробізнесу, які хотіли би зайти до нас зі своїми новітніми технологіями. Якщо проект буде успішним, то влада Львівщини готова сприяти цьому з юридичної точки зору», — сказав пан Костюк. «ВЗ» поспілкувався з паном Совою щодо майбутнього міжрегіональної співпраці.

— Нам дуже залежить на поглибленні економічної співпраці між Львівщиною і Малопольщею, — каже пан Сова. — У нас у Кракові в квітні буде економічна конференція, на якій буде багато підприємців з України, особливо з Львівщини. Добираємо партнерів по обидві сторони, аби була щонайбільше ефективна співпраця. Друге — це організація економічного форуму в Криниці у вересні. Це наша найбільша економічно-політична подія в році. Схожий економічний форум відбудеться і у Львові. Це нагоди для поглиблення співпраці між підприємцями по обидві сторони кордону.

- Цей документ передбачає конкретні міжрегіональні проекти…

— Так, звісно. Деякі культурні об’єкти у Львівській області щороку можуть розраховувати на фінансову підтримку щодо реставрації з бюджету Польщі. Також успішно розвиваємо співпра-цю між молоддю — «Приязнь регіонів у серці Європи». Цей проект діє між різними регіонами наших країн, а також сусідів Польщі у ЄС. Взяти ще більшу участь у цьому році плануємо також у Днях партнерства у Львові. Плануємо розширити нашу співпрацю у

2014-му, до 10-ї річниці співпраці між Малопольщею і Львівщиною. Хочемо, аби Карпати єднали Європу, а не ділили. Цього року 16 старих церков потраплять до спадщини ЮНЕСКО — вісім з польської сторони і вісім з української. Із них символічно по чотири — у Малопольщі та на Львівщині.

Після Євро-2012 у Львові зросла туристична активність, тож Краків може поділитися досвідом у цій галузі. Також можемо допомогти Львівщині у впровадженні індивідуального сільського господарства і передати досвід наших аграріїв. Аби в Україні не домінували лише великі агропідприємства. Щодо Карпат, які єднають, то маємо бажання провести акцію переганяння кількасот овець горами через Румунію, Словаччину, Україну в Польщу. І зробити таке символічне єднання наших карпатських традицій.

- Які перспективи туризму в Малопольщі та що вона може передати Львівщині?

— Щороку до Малопольщі приїжджає десь 10 млн. туристів, із них понад 3 млн. з-за кордону. Тож вважаємо, що будь-яку пам’ятку архітектури, яку можна вберегти і відновити, слід вберегти і відновити. Держава сама би не дала собі з цим ради. Більшість пам’яток — у приватних руках. Це тепер готелі, музеї, зали для конференцій. Приватний капітал зацікавлений у якнайбільшому залученні своїх об’єктів, тож радо проводить конференції, тури і семінари... А держава лише сприяє цьому і наглядає за певними умовами утримання цих пам’яток архітектури. Львівщина теж активно розвивається у цьому сенсі. Впевнений, що продовжуватимете в тому ж дусі. Просто слід постійно підганяти цей процес. Слід налагодити тут інфраструктуру, скоротити час перетину кордону і встановити авіасполучення Львів-Краків. У 2001-му, після терактів 11 вересня, ми мали 300 тис. пасажирських авіаперевезень. Минулий рік завершили на позначці 3,46 млн. У Малопольщі активно відкриваються нові готелі. Нам дуже допомогло відкриття кордонів і лов-кости (дешеві авіаперевізники). Маємо туристичний рух, тож і капітал приходить, аби створювати нові пропозиції. Те саме, без сумніву, буде на Львівщині. Варто прискорити цей природний процес.

- Наскільки фонди ЄС допомагають розвиватися агросектору та туризму в Малопольщі?

— Фонди ЄС — без сумніву, істотне джерело фінансування у регіональній політиці Польщі. Польські воєводства відповідальні не лише за прийняття стратегій, які стосуються відповідних регіонів, а й за їх впровадження. Ще три роки перед прийняттям до ЄС кожен регіон отримував від Варшави фонди на інвестиційні проекти. Тоді це було десь 200 млн. злотих на рік. Тепер йдеться про більші суми. У 2007-2013 роках Малопольща отримала від ЄС понад 8 млрд. злотих допомоги на проекти і ще плюс 1 млрд. на розвиток сільської місцевості. У наступні сім років маємо отримати понад 10 млрд. злотих. Під час першої семирічки ми ефективно використовували гроші ЄС, тому маємо довіру. Ці фонди — це реальне знаряддя впровадження регіональної політики. Працюємо зараз у регіоні над близько 2800 проектами. Половина вже майже завершені, а велика частина ще реалізуються. У них працюють наші підприємці. Важко у Малопольщі знайти ґміну (аналог району), яка би не отримала допомоги від ЄС. Ці проекти не передбачають ремонту доріг і розвитку інфраструктури. Цим займається центральна влада у Варшаві.

Довідка «ВЗ»

Малопольське воєводство — одне з 16 воєводств Польщі. Воно є одним із найменших у країні (12 місце) за територією. За кількістю жителів (3,5 млн.) займає четверте місце. Густота населення — одна з найвищих у Польщі — 217 осіб/км кв. при середній у державі 122 особи/км кв. Краків — столиця воєводства і старовинна столиця Польщі. Також у регіоні розташовані найвищі польські гори — Татри. Малопольща — батьківщина Папи Римського Івана Павла II. Його рідне Вадовіце відвідують тисячі паломників.