Чи є у влади «план Б»: перемагати без додаткової мобілізації?

Ця заява Верховного головнокомандувача — чергова спроба показати своєму потенційному виборцю, що цар, тобто президент, хороший, а бояри, в цьому випадку це військові, погані. Це вони хочуть загнати хлопців в окопи, це їм потрібні мобілізовані. Але хороший президент їх захистить від ненаситних кровожерливих військових. Мабуть, не випадково народна депутатка від «Слуги народу», що є близькою до Офісу президента, Марʼяна Безугла на своїй сторінці у Фейсбуку не раз писала про «генерала-мʼясника» та про «вбивство наших громадян генералітетом»…

Намагання протиставити себе військовим, щоб подобатись тій частині електорату, яка не готова боронити свою країну зі зброєю в руках, публічно стартувало на підсумковій пресконференції Зеленського. Саме тоді він озвучив цифру у півмільйона мобілізованих, яких, за його словами, «додатково запросило військове керівництво». Вже тоді, говорячи про мобілізацію, він перекинув мʼяча на поле військових, відтак дистанціювався від чутливої теми.

Після цього почалась епопея з законопроєктом про мобілізацію. І президент, який мав би подати відповідний проєкт до парламенту як невідкладний, знову-таки самоусунувся і перекинув відповідальність на уряд, парламент і військових. Як наслідок, всі пересваритися з усіма, законопроєкт від уряду набув недоброї слави, депутати його забракували і повернули на доопрацювання. Такі дії дискредитували тему мобілізації. Відтак військове керівництво опинилося сам на сам з цією проблемою.

Коли президент їздив під Авдіївку і зустрічався з бійцями, пообіцяв їм підкріплення. Коментуючи законопроєкт щодо мобілізації, він щоразу наголошує на справедливості, насамперед, «для військових, які мають відпочити».

Це все на словах. А на ділі додаткова мобілізація, по суті, саботується. Бо влада банально боїться брати на себе відповідальність за непопулярні рішення. Адже тут аплодисментів не дочекається. Цапом-відбувайлом хоче зробити вище військове керівництво, очевидно, сподіваючись, що драстична тема мобілізації вдарить по високому рейтингу Залужного. Якщо не виходить збити самого Залужного з посади, то намагаються хоча б збити його рейтинг, навішуючи на нього увесь негатив за мобілізацію.

Військові кажуть, що ситуація на фронті вкрай складна і останнім часом — не на нашу користь. На відміну від України, в росії не ведуть публічних дискусій щодо кількості мобілізованих, але те, що прихована мобілізація там йде повним ходом, кажуть розвідки наших союзників. Будь-яке політиканство і популізм під час війни розхитує і послаблює державу.

Схоже, влада вдруге наступає на ті самі граблі, бо два роки тому президент також намагався заспокоювати суспільство, яке панікувало напередодні великої війни… Тоді відважні військові і активні українці врятували країну. Тож і зараз надія тільки на сильну армію. А їй потрібні зброя і жива сила. Тому задача політичного керівництва країни щонайменше не заважати військовим, не вставляти палиці у колеса, не зʼясовувати стосунки і мірятися рейтингами, а обʼєднувати зусилля і підставляти плече. Бо і Зеленський, і Залужний, і народ України — той, що на фронті, і той, що в тилу, — в одному човні. Будь-яка внутрішня турбулентність — життєво небезпечна. Тому події останніх днів — переслідування неугодних журналістів, наїзди на незалежний від влади бізнес, конфлікт з військових керівництвом — вкрай тривожні сигнали.

У нас є лише один план Перемоги — єдність. В ідеалі — уряд національної єдності і співвідповідальність за долю країни! Чи, може, ми чогось не знаємо і у влади є таємний «план Б»: без додаткової мобілізації, свободи слова, опозиції, вільного ринку і відповідальності…