Що ще має зробити Путін, щоб Європа припинила свою політику «потурання агресору»?
Європа має нарешті прокинутись
Ніхто до кінця не розуміє, що є кінцевою метою нової агресивної комбінації Путіна.
Адже він одночасно їздить кількома агресивними напрямами:
по-перше, здійснює енергетичну агресію через цінові маніпуляції ринком, погрози Білорусі перекрити газ Європі. Це робиться з метою пришвидшити сертифікацію «Північного потоку-2» у Європі, розколу і підкорення окремих європейських еліт через заміну єдиної європейської енергетичної політики окремими контрактами. Доповнюється це і створенням умов для енергетичної кризи в Україні з наслідками у «віяльні відключення». А це інструмент для внутрішньополітичної дестабілізації країни.
По-друге, міграційну агресію маріонетковим Лукашенком. Це робиться з метою дестабілізації та дискредитації Польщі, Литви, ЄС та НАТО з ймовірністю в будь-який момент розвернути усю цю історію проти України та її безвізових стосунків з Європою, з ймовірністю використати прикордонні дії України як приводу для нових воєнних операцій. При цьому, у будь-який момент Путін може, як і у випадку з Кримом і Донбасом, заявити про «нас там нет» і що у всьому винен Лукашенко, тобто використати ситуацію, щоб «прибрати» Лукашенка і формально «взяти» Білорусь.
По-третє, здійснює чергові військові маневри та перекидання військ навколо кордонів України. Що може бути спрямовано на геополітичні танці з Байденом та ЄС навколо послаблення санкційних режимів чи інших міжнародних тем. Може бути спрямовано на Офіс президента України та його політику щодо Донбасу, Медведчука. Може бути і банальною підготовкою до нових агресивних планів. У Кремлі можуть сподіватись, що після відходу Меркель та напередодні президентських виборів у Франції, лідерів ФРН та Франції вдасться протиснути на якісно вигідніший «Нормандський договорняк». «Держсекретар США вважає, що криза з мігрантами, влаштована Білоруссю, спрямована на відволікання уваги від дій Росії на кордоні з Україною».