«Уночі хроплю, а вдень на ходу засинаю…»
Хропіння може свідчити про наявність важкої хвороби
Напевно, кожен з нас потрапляв у ситуації, коли поїздка у потязі, відрядження чи гостини перетворювались на пекло, якщо поруч опинялися хропуни. Донедавна в Україні хропіння вважали здебільшого соціальною проблемою, адже від цього найбільше потерпало оточення. Насправді воно може бути причиною зупинок дихання уві сні, тобто синдрому обструктивного апное сну, або інших хвороб. А це вкрай небезпечно для здоров’я. Як часто трапляється ця проблема? Як визначити, чи є хропіння ознакою синдрому обструктивного апное? Як можна цьому зарадити? На наші питання відповідає Антон Щурук, лікар ЛОР-відділення Волинської обласної клінічної лікарні, на базі якого відкрили відповідний центр діагностики та лікування.
«За статистикою, щоночі хропе 40% чоловіків, 24% жінок і навіть 10−12% дітей, — стверджує отоларинголог. — Чим старшою стає людина, тим більше схильна до хропіння. Розвитку цієї патології сприяють багато чинників: надлишкова вага, утруднене носове дихання, алкоголь, снодійні засоби, антидепресанти, куріння, вагітність».
Як розповів Антон Щурук, в Україні діагностикою і лікуванням хропіння та синдрому обструктивного апное уві сні (СОАС) займаються неврологи, кардіологи, пульмонологи і навіть реаніматологи. А за кордоном хропуни — це пацієнти отоларингологів, оскільки такі проблеми виникають у верхніх дихальних шляхах, тобто в ЛОР-органах.
«Окрім хропіння, які ознаки того, що в людини є СОАС?» — запитую.
Уночі - короткотермінові зупинки дихання уві сні, задуха, пітливість, часте сечовипускання. Вдень — відчуття втоми та розбитості, сонливість, головний біль, погіршення пам’яті та концентрації уваги, дратівливість. Цей синдром також супроводжується зменшенням вентиляції легень і зниженням сатурації, тобто рівня кисню у крові. Людина не висипляється, і її працездатність падає. За нелікованого синдрому обструктивного апное зростає ризик померти від серцево-судинної недостатності.
За словами лікаря-отоларинголога Волинської обласної клінічної лікарні, кожен сьомий пацієнт віком від 30 років, що звертається в медустанови з будь-якими скаргами на здоров’я, хворий на СОАС. Після 60 років поширеність синдрому обструктивного апное зростає до 30%, після 65 — доходить до 60%. Тому важливо його вчасно виявити і почати лікувати.
Запитую, як у Волинській обласній клінічній лікарні діагностують таких пацієнтів. Виявляється, можна самостійно пройти тести, і за їх результатами вже звертатись до лікарів.
«На сайті Волинського центру діагностики та лікування хропіння і синдрому обструктивного апное, що діє на базі нашого відділення, є спеціальні опитувальники, — пояснює Антон Щурук. — За їхніми підсумками всі охочі самі можуть зробити комплексну оцінку ступеня ризику наявності СОАС. І якщо результати виявлять високий ризик, прийти з ними до лікаря-отоларинголога. На місці проводимо детальну діагностику, причому безплатно. Зокрема, в амбулаторних умовах робимо портативну полісомнографію. Встановлення приладу не вимагає спеціальних знань, тому можна проводити діагностику й вдома».
Увечері перед сном пацієнт закріплює прилад на себе. Цілу ніч обладнання фіксує зупинки дихання, сатурацію і пульс, рухи грудної клітки, рухи живота, положення тіла. Зранку знімає його і повертає лікарю для детального розшифрування даних.
Поки ми розмовляємо, в кабінет заходить пацієнт. Напередодні він якраз брав обладнання додому і приніс його назад. Розповідає, що звернутися в отоларингологію змусила багаторічна проблема.
«Я хроплю вже років з тридцять, ще з часів студентства, — зізнається 46-річний Олег з Луцька. — Вдома сплю в окремій кімнаті. А якщо по роботі їду у відрядження потягом, доводиться викуповувати ціле купе. Вночі іншим спати не даю і сам не висипляюсь. Вдень сил вистачає лише до обіду, потім почуваюся розбитим і засинаю на ходу».
Розшифрувавши дані, лікар виявляє у пана Олега важкий рівень СОАС. Пояснює, чому чоловік вдень почувається таким розбитим.
«Ви спали 8 годин, а зупинок дихання було 540 за ніч, — говорить Антон Щурук. — Сумарно це виходить понад чотири години. Фактично ви пів ночі не спали, тому й енергії у вас вистачає лише на пів дня. Перше, що треба зробити, — сісти на дієту, аби зменшити вагу. Зазвичай за схуднення показники СОАС покращуються. А тоді вже можна робити хірургічне втручання».
За словами лікаря-отоларинголога, прогресивні методики діагностики допомагають виявити не лише синдром обструктивного апное, а й інші хвороби. Наприклад, до них звернувся чоловік, який хропів і, за словами родичів, вночі мав зупинки дихання. Обстеження СОАС не показало. Зате виявило хронічну хворобу легенів — бронхіальну астму.
Людмила ПРИЙМАЧУК
