З фурункульозом не жартуйте

Причиною появи фурун­кульозу та окремих фу­рункулів може бути також тривале забруднення шкіри, вна­слідок якого закриваються воло­сяні мішечки і протоки сальних і потових залоз.

Симптоми: фурункул — це дуже болюча щільна конусоподібна припухлість розміром з лісовий горіх. У міру дозрівання на його верхівці утворюється жовтува­то-сіра пляма — показник завер­шення формування гнійно-некро­тичного стрижня, в центрі якого — волосина. За мимовільного роз­тину фурункула стрижень може вийти назовні разом з гноєм. При цьому гній, що містить вірулентні стафілококи, забруднює сусідні ділянки шкіри, внаслідок чого па­тогенні стафілококи проникають у волосяні мішечки і викликають формування нових фурункулів. У підсумку захворювання набуває характеру масового ураження (фурункульозу).

Долікарська допомога. Лі­кування має бути місцевим і за­гальним. На ураженій ділянці вистрижіть волосся, обробіть шкіру 75%-им розчином спир­ту, внутрішньом'язово вводьте гамавіт. У початковій стадії утво­рення конусів фурункулів хоро­ший ефект дає спирт — висиха­ють пов’язки. У стадії нагноєння (верхівка конуса жовтувата) для прискорення розтину фурунку­ла і виведення стрижня доцільні пов’язки з 10%-ою іхтіоловою маззю або лінімент Вишневсько­го. Потім обробка зеленкою. Зігрі­ваючі компреси протипоказані. В жодному разі не намагайтеся самі видавлювати гній з фурункула. За будь-яких утруднень звертайтеся до лікаря.

Гомеопатичне лікування. Беладонна-гомакорд може дати найкращий результат за фурун­кульозу. Починати лікування слід з підшкірних ін'єкцій двічі на день. Додатково — траумель-З гель зо­внішньо. У випадках, коли фу­рункульоз набуває тенденції до поширення, додатково признача­ється ехінацея композитум.

Фітотерапія. Відвари і настої буркуну, лопуха великого, вівса посівного, соняшнику, ромашки аптечної, хвоща польового.