Греція відгородилася від Туреччини стіною

Побоюючись лавини біженців із Афганістану, Греція завершила спорудження 40-кілометрової сталевої стіни на кордоні з Туреччиною і обладнала цю ділянку сучасною системою спостереження. Як інформує британське видання The Guardian, міністр захисту громадян Греції Міхаліс Крісохоїдіс заявив, що у такий спосіб Афіни відповіли на заяву уряду сусідньої Туреччини — про те, що державам Європейського Союзу слід готуватися до нової хвилі біженців із Афганістану.

«Ми не можемо пасивно чекати можливих наслідків захоплення влади в Афганістані «Талібаном», — заявив Крісохоїдіс під час візиту до грецького регіону Еврос, що межує з Туреччиною. «Наші кордони залишаться на замку», — підкреслив урядовець. А міністр у справах міграції Греції Нотіс Мітарахі наголосив: «Наша країна не стане брамою до Європи для нелегальних афганських мігрантів».

Після того, як у Афганістані владу захопив ісламістський рух «Талібан», з цієї азійської країни тікають десятки тисяч людей. І прогнози експертів невтішні: уже найближчим часом афганських біженців може побільшати у рази… Під час телефонної розмови з прем'єр-міністром Греції Кіріакосом Мікотакісом турецький президент Реджеп Таїп Ердоган попередив: афганські біженці, які транзитом через Іран потраплять до Туреччини, стануть «серйозним викликом для всіх». Мовляв, «Туреччина не зобов'язана бути європейським складом біженців»… «Нової хвилі міграції не уникнути, — наголосив Ердоган, — якщо в Ірані й Афганістані не буде вжито необхідних заходів». Очевидно, Ердоган має на увазі, що ЄС, якщо не хоче бачити напливу афганських біженців, мусить надати Тегерану й Кабулу фінансову підтримку — аби ті стримали потік утікачів.

Блискавичне захоплення влади «Талібаном», пише The Guardian, спричинило побоювання, що Європа може невдовзі пережити міграційну кризу на кшталт тієї, яка була 2015 року. Тоді з Туреччини до ЄС потрапив понад мільйон осіб, які рятувалися від війни у Сирії (Близький Схід). Чимало з тих біженців утекли до ЄС на човнах, перепливши Егейським морем із Туреччини до Греції. Близько 60 тисяч тих біженців залишилися у Греції, а решта помандрувала далі на північ, до багатших держав Європейського Союзу.

2016 року, нагадує The Guardian, Туреччина підписала з ЄС угоду щодо стримування потоку мігрантів із Близького Сходу — в обмін на фінансову підтримку. За цією угодою, усі біженці, які нелегально прибули до ЄС із турецької території, повертаються до Туреччини. Утім, офіційна Анкара неодноразова заявляла, що ЄС не виконує своїх фінансових зобов'язань повністю (тобто не платить стільки грошей на утримання мігрантів у Туреччині, скільки, вважає Анкара, має платити за угодою від 2016 року), і що угоду треба переглянути, зокрема, збільшити фінансові зобов'язання ЄС. Гадаю, говорячи про підтримку, яку ЄС мав би надати зараз Афганістану й Ірану, президент Туреччини Ердоган розуміє, що за нинішньої політичної ситуації у цих державах навряд чи Кабул і Тегеран одержать від Євросоюзу якісь серйозні кошти. Не виключено, Ердоган просто натякає керівникам ЄС: варто подумати над тим, аби надати додаткові мільярди євро Анкарі…

Читайте також: Ахмад Масуд хоче битися з талібами