Передплата 2024 «Добра кухня»

Вибори у Лаврі — вибір світоглядний...

Від того, хто очолить Українську православну церкву Московського патріархату, залежить, чи стане вона справді українською

Хоча в Україні церква офіційно відділена від держави, все, що відбувається у середовищі вірян і серед їхніх духовних поводирів, має велике значення для життя країни. Особливо у непростий нинішній час. Ворог веде війну не тільки за нашу територію, а й за уми наших громадян. Зокрема тих, що живуть на сході України і, здебільшого, ходять молитися до храмів Української православної церкви Московського патріархату. Від того, які цінності душпастирі цієї конфесії прищеплюватимуть своїм парафіянам (а їх в УПЦ МП нараховується понад 9 млн.), які вказівки даватимуть за установкою “з центру”, залежить, кого — союзників чи колабораціоністів — ми матимемо на цій території. А ще — чи зможуть українці найближчим часом об’єднатися в єдину Помісну церкву...

З огляду на це, у суспільстві з великою надією і водночас тривогою чекають завтрашньої події. У середу, 13 серпня, у Києво-Печерській Лаврі, на 40 день після смерті колишнього глави УПЦ МП Митрополита Володимира, відбудеться Архієрейський Собор єпископів цієї церкви, який і обере нового Предстоятеля. Вибори мають світоглядний підтекст, навколо них розгорілися неабиякі пристрасті. Російська православна церква, її глава, патріарх Московський Кирило, соратник Путіна, розглядає УПЦ МП як свій ідеологічний підрозділ, через нього пробує проводити неоімперську політику, упокорити душі українців. Відтак, на чолі української філії їм потрібна “своя” людина. Робиться все, щоб на зміну “незговірливому” Митрополиту Володимиру прийшов лояльний поводир православних українців, який беззастережно виконував би всі забаганки Кремля.

Аби обрати саме такого, використовують всі інструменти впливу, зокрема фінансові. Телеканал “1+1” повідомляв, що до підкупу єпископів, які братимуть участь у виборах, задіяно відомого українського олігарха, народного депутата, який зробився дияконом УПЦ МП. За голос на підтримку прокремлівського кандидата начебто обіцяють 100 тисяч доларів...

Напередодні Священний Синод УПЦ Київського патріархату на чолі з Патріархом Київським і всієї Русі-України Філаретом звернувся до українських православних архіпастирів, які перебувають під владою московського Патріарха. Суть звернення — щоб вони обрали главою УПЦ МП людину, яка вболіватиме за Україну, поведе своє духовенство і паству до відновлення церковної єдності, позбавить їх залежності від Москви і сприятиме утворенню єдиної Помісної Української Православної Церкви. Чи дослухаються до цих прохань в УПЦ МП? Хотілося би сподіватися.

Релігієзнавці називають двох фаворитів завтрашнього голосування.?Зокрема,?69-річного Митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, який колись очолював церковний суд, а нині є місцеблюстителем?Київської митрополичої кафедри, фактично управляє УПЦ МП. А також — 46-річного Митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, який донедавна завідував канцелярією УПЦ МП. Обох потенційних лідерів голосування, попри їхню україномовність, загальні фрази про мир, вважають проросійськими. У середині червня Синод УПЦ МП під керівництвом Митрополита Онуфрія усунув з посад трьох представників “українського лоббі” — особистого секретаря покійного Митрополита Володимира, керівника нагородного відділу Митрополита Олександра (Дробинка), керівника юридичного відділу Київської митрополії Валентина Волинця, ректора Ужгородської богословської академії Віктора Бедя. Більше того, у час, коли Україна обстоює свою цілісність, Митрополит Онуфрій зробив відверто провокаційний крок — нагородив церковним хрестом із прикрасами священика Дмитра Сидора, який не раз виголошував сепаратистські гасла. Владика Онуфрій ніяк не зважає на те, що чимало підпорядкованих йому священиків відверто благословляють проросійських бойовиків і навіть стріляють в учасників антитерористичної операції (про такий випадок день тому розповіли бійці 79-ї аеромобільної бригади). Водночас поскаржився президентові Порошенку на українських військових, які начебто переслідують цих священиків...

Чи не найбільше шансів стати наступником Блаженнійшого Володимира — у Митрополита Антонія, вихідця із Тячівщини на Закарпатті. Кажуть, вибори Предстоятеля спеціально приурочили до дня Св. Антонія, щоб зробити подвійну приємність іменинникові. Митрополит Антоній був особистим духівником екс-президента Януковича та екс-генпрокурора Пшонки. На замовлення господаря “Межигір’я” літав спеціально найнятим літаком у Херсонес на святкування Хрещення Русі і відправляв там літургію. Янукович не приховував, що саме в Антонієві бачить того, хто має прийти на зміну хворому Митрополиту Володимиру...

Митрополит Антоній ніколи безпосередньо не працював з парафіянами, займав адміністративні посади, зокрема був ректором Київської духовної академії. Випускники цього навчального закладу кажуть, що колишній ректор нав’язував російські традиції духовної освіти, блокував переклад Біблії на українську мову. Студентів, які мали свій погляд на історію Церкви, звільняли...

Свого часу обидва нинішні “фаворити” завдали чимало прикростей покійному главі УПЦ МП. У 2011 році, коли Блаженнійший через хворобу відійшов від справ, брали участь у “палацовому перевороті” на користь радикально промосковського крила в

УПЦ МП. На думку доктора філософії, професора Національного університету “Острозька академія” Петра Кралюка, якщо главою УПЦ МП оберуть митрополитів Онуфрія чи Антонія, “сподіватися, що ця церква займе проукраїнську позицію, підтримає важку боротьбу українців із терористами-сепаратистами на Донеччині, зробить кроки до об’єднання православних церков в Україні, — марна справа”. При таких очільниках ця церква розбудовуватиме “русский мир”...

Серед учасників завтрашнього Архієрейського Собору є група єпископів з “українським серцем”, які схильні дистанціюватися від Москви, працювати во благо рідної держави. Вони мають свого кандидата — Митрополита Вінницького і Барського Симеона. На відміну від інших ієрархів УПЦ МП, які вважають за краще відмовчатися, він не приховує своєї громадянської позиції щодо подій на сході. В інтерв’ю вінницькому телеканалу “33” недавно сказав: “Україна — це наш дім і наша земля, на якій ми народилися, яку любимо і яку повинні захищати від будь-яких ворогів — звідки вони не прийшли б...”.

Митрополит Симеон був близьким товаришем Блаженнійшого Володимира. Вони виросли у сусідніх селах, дружили під час навчання у духовних вузах. Покійний Митрополит завжди підтримував земляка, сприяв кар’єрному росту, доручав важливі ділянки роботи. І той із завданням справлявся. Завдяки митрополиту Симеону Володимиро-Волинська єпархія, яку йому доручили очолити, стала однією з найбільш потужних в УПЦ МП.

Чи вистачить відваги членам Синоду обрати главою УПЦ МП душпастира-патріота? Про це, як мовиться, відомо лише Всевишньому...

А тим часом...

Один зі священиків УПЦ МП у Київській області закликав молитися за “ополченців” Донбасу. А у сусідній, Житомирській області, священик цієї конфесії не захотів відправляти панахиду за загиблим українським воїном — через те, що той, мовляв, воював проти “наших братів”. В Одесі, під час похорону українського прикордонника Віктора Дихтієвського, якого вбили під час виходу з оточення на пункті пропуску “Довжанський”, священик пропонував молитися за здоров’я московського патріарха Кирила...

Коментарі для «ВЗ»

Олександр ПАЛІЙ, історик, політолог

Чи є шанси стати Предстоятелем УПЦ МП представникові проукраїнського лоббі в середовищі цієї церкви? Думаю, вони невеликі. Оскільки достатньо впливовими залишаються інші, неукраїнські сили. Кадебісти у рясах демонструють, що Україна їм — не указ. Є також такі речі, як гроші і звична зручність. Вони багато що вирішують для людей, які мали би керуватися Божими заповідями, але не роблять цього. УПЦ МП дуже не схожа на перших християн з їхньою спрагою правди. Та й загалом частина духовенства Московського патріархату — з його дивними манерами, розкішним стилем життя — на християн не схожа...

Андрій ЮРАШ, релігієзнавець

У мене немає передчуття, що є персоналія, яка гарантовано посяде митрополичий престол УПЦ МП. Відбуваються активні дискусії у церкві, у суспільстві. Різні центри впливу намагаються впливати на настрої серед єпископату. Є щонайменше дві групи, які протистоять одна одній — проросійська і проукраїнська. Шанси у них приблизно однакові. Про якусь визначеність не можна говорити ще й з огляду на те, що Собор відкриється не обранням того чи іншого кандидата, а питанням щодо можливої зміни регламенту. Постане питання, чи допускати до голосування вікарних архієреїв (вони в основному представляють молодшу генерацію), чи їм дозволять лише брати участь в обговоренні. Ця процедура може затягнутися надовго. Однак навіть вона не є беззаперечною гарантією перемоги тієї чи іншої сили. Очевидно, переможця визначатимуть з групи трьох лідерів — митрополитів Онуфрія, Антонія, Симеона. Допускаю, що в разі конфліктної ситуації на Соборі може виникнути несподівана фігура, як це було при обранні глави УГКЦ Блаженнійшого Святослава. Все залежатиме від багатьох чинників, зокрема, від того, наскільки активною буде у своєму шантажі і підкупі Московська патріархія. Ці процеси відбуваються підкилимно...

Найбільша трагедія для Української?православної церкви станеться тоді, коли вибір Предстоятеля не буде узгоджений з реальними настроями у суспільстві, у громаді віруючих. Коли архієреї оберуть ту особу, яка не відповідає теперішнім суспільно-політичним, культурним ідеалам. Якщо це станеться, процес переходу громад УПЦ МП до УПЦ КП стане інтенсивнішим.

Прокремлівський священик благословляє на війну лідера терористів Ігоря Гіркіна...

Схожі новини