Передплата 2024 ВЗ

Від війни – до війни

Чи готова Україна до масштабного вторгнення путінської орди?

Як це не цинічно звучить, але скоро у букмекерських конторах робитимуть ставки на дату вторгнення Росії в Україну. З 15 липня «воєнні синоптики» прогадали. Тепер початок повномасштабної війни «призначили» на 8 серпня. Мовляв, для Путіна ця дата символічна: шість років тому, 8 серпня, Росія почала переможну для себе війну з Грузією.

У Кремлі прогнозистам наче підігрують: продовжують стягувати війська до кордону з Україною (у Раднацбезі заявляють вже про більш як 40 тисяч російських військових у прикордонній зоні і кілька тисяч одиниць техніки), трублять про безпрецедентні військові навчання, які мають закінчитися саме 8 серпня.

А тут — ще й тривожні зведення з донбаського фронту: від повідомлень про активізацію бойовиків до, здавалося б, незначущої інформації про розпорядження терористичного «генерала» Гіркіна закупити для «ватників» теплі куртки на осінь. Заяви про готовність Росії до масштабної агресії звучать не лише у Києві. Їх і Пентагон озвучує, посилаючись на дані американської розвідки щодо постійного нарощування Росією сил на кордоні з Україною. Невже прогнози про те, що третя хвиля західних санкцій викличе у Путіна загострення хронічної «війноманії», справджуються?

— Загроза масштабного російського вторгнення на територію України нікуди не зникла, — заявив в інтерв’ю «ВЗ» військовий експерт, директор агентства Defense Express Сергій Згурець. — Тим більше, що такі сценарії ми бачили на прикладі Грузії, у ситуації з Кримом. Відповіддю на можливу загрозу є і заходи мобілізації, і те, що українські військові контингенти розміщені у прикордонній зоні з Білоруссю, Придністров’ям, іншими територіями, звідки можливе втручання російських військ в Україну.

Окрім власних сил, Україна розраховує на дієвість західного тиску на Росію. Це стосується, зокрема, і санкцій з боку Європи і США. Проте ніхто не знає, що в голові у Путіна, і як він реагуватиме на спротив самої України і політичний спротив Заходу. Чи не призведе це до силової істерії і початку масштабнішої путінської агресії.

— Чи готова до найгіршого сценарію Україна?

— Готова набагато краще, ніж це було чотири місяці тому. Якщо брати сухопутну складову, то не можна сказати, що Росія має перевагу. В авіаційній техніці — так, що у разі початку бойових дій вона може використати на свою користь. Але я б не брався тут за калькулятор, вираховуючи, в кого які показники щодо кількості і справності військової техніки. Цифри не на нашу користь — не привід піднімати вгору руки. Наша головна перевага, якої немає у росіян, — це те, що ми захищаємо свою землю від агресора. І військові потужності у цьому сенсі не є визначальними.

— З початком третьої хвилі мобілізації звучать закиди про те, що це, мовляв, не потрібно, що наразі достатньо наявних в армії ресурсів, і треба використовувати професійних військових, а не призивати для бойових дій у зоні АТО салаг, які і пороху не нюхали.

— Я прихильник того, що мобілізація необхідна. А ті, хто кричать проти, не знають її формату. Третя хвиля мобілізації — це не огульне набирання особового складу. Зараз по всіх військкоматах мобілізують фахівців, які дійсно потрібні для підвищення боєздатності частин. І не лише для АТО, а й на випадок серйозніших загроз і викликів.

Зрештою, в умовах, коли де-факто ведемо війну з Росією, не може бути так, що хай армія воює, а ми спокійно попиватимемо каву у Києві чи Львові. Захист і оборона країни — справа всього народу, а не лише армії й інших силових структур.

— Якщо оцінювати хід АТО місяць тому і зараз, які успіхи і прорахунки найпомітніші?

— В умовах війни виносити у своїх коментарях мінуси не хочу. Має бути розуміння, що ми робимо велику спільну справу. Щодо успіхів, то вони очевидні: кількість об’єктів, які контролюються терористами, суттєво зменшилася, площа, яку взяли під контроль українські війська, удвічі збільшилася. Сили АТО підійшли до Донецька і Луганська — міст, які найбільш складні з точки зору проведення антитерористичної операції. Це надзвичайно складний елемент АТО, але і цю роботу треба буде робити.

Вже сьогодні можна говорити про те, що українська армія у ході АТО навчилася воювати. Цей досвід буде корисний і надалі, якщо раптом протистояння з Росією перейде в інший, масштабніший формат.

З точки зору військового управління, контролю над бойовими діями у зоні АТО відбулися якісні зміни. Хоча залишаються проблеми, пов’язані з недостатньою ефективністю і нестачею систем розвідки, зв’язку, захисту. Але є намагання вирішити їх за рахунок власних коштів і допомоги інших країн. У процесі бойових дій не лише вчимося воювати, а й оснащуємося.

— Усе частіше звучать застереження: якщо кордони з Росією не закрити, АТО може затягнутися невідомо наскільки, а значить, і жертв буде у рази більше.

— Проблема є. Але її вирішують, наскільки це можливо у нинішніх умовах (треба розуміти, що сили і можливості небезмежні). Риття траншей, створення мобільних груп, у тому числі й гелікоптерних, для контролю за прикордонною зоною... Військове командування розуміє, що перекриття кордону — важливий чинник для якнайшвидшого припинення поставок з Росії озброєння терористам.

Про результати роботи з посилення контролю за кордоном свідчить те, що російська сторона почала вдаватися до хитріших варіантів постачання зброї бойовикам на Донбасі. Коли на кордоні у Чернігівської області майже все перекрили, росіяни перекинули через Сіверський Донець понтонний міст, по якому потім переправили свою техніку для терористів. Якщо вдаються до таких хитромудрих способів, це означає, що інші ділянки кордону більш-менш прикриті.

— Часові прогнози щодо АТО різні. Одні кажуть: операція на сході закінчиться до кінця серпня. Інші говорять: для завершення потрібно щонайменше два-три місяці (такий термін, зокрема, озвучив командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко). За вашими розрахунками, скільки ще триватиме АТО?

— Я не прихильник того, що мають бути чіткі часові рамки: до Дня Незалежності чи якоїсь круглої дати. Треба виходити з реальних викликів і можливостей. Звісно, хотілося б, щоб АТО завершилася до початку осені, коли потрібно буде змінювати і тактику ведення дій, й оснащення, враховуючи як температурний режим, так і інші речі. Краще цей процес завершити у літній період.

Але це наша логіка. А є логіка ворога, який вичікує, використовуючи найменші слабкості і прорахунки. І це треба враховувати. Якщо, припустимо, росіяни почнуть обстрілювати наші війська з більш далекобійних систем, звужуючи можливості для знищення силами АТО терористів? Бойовики окопаються за 15-20 кілометрів від кордону і почуватимуться у безпеці під захистом російських далекобійних систем. Тоді що? Постає питання, що робити з цими установками на території Росії? Якщо почнемо знищувати їх, втягнемося у масштабне протистояння з Росією. А вона тільки й чекає цього, аби під приводом захисту російськомовного населення на Донбасі розгорнути там свої війська... Часові рамки АТО залежать від ситуації.

— Але, крім військової логіки, є політичний розрахунок. Дострокові парламентські вибори — доконаний факт. Тому АТО, очевидно, підганятимуть під часові рамки виборчої кампанії?

— Вибори треба провести. І це справді впливає на завдання, які ставляться перед військовим керівництвом, котре здійснює і проводить АТО. Але щоб не сталося так, що, враховуючи політичні вимоги, заплатимо удвічі більшою кількістю наших солдатів.

— Теракти у Львові, Харкові доводять, що диверсійні групи діють далеко за межами зони АТО. Які масштаби цієї загрози?

— Діяльність фінансованих Росією терористичних груп для дестабілізації ситуації не лише на сході, а й в інших регіонах України — план, який давно існував і який почали задіювати ще до початку активних дій на Донбасі. Враховуючи, що Росія і далі намагатиметься розбалансовувати політичну, економічну ситуацію в Україні всіма можливими способами (включно з терактами), треба розуміти, що ризики зростають.

— У разі успішного завершення АТО, що чекає путінських «генералів» — Гіркіна, Бородая? Якщо їм вдасться врятувати свою шкуру, чи потрібні вони будуть у Росії?

— Бачили рейтинг радіо «Эхо Москвы», за кого голосували б росіяни на президентських виборах?

Гіркін обійшов Путіна (28,5% проти 20,5% — за результатами інтернет-опитування, 64,2% проти 35,8% — за підсумками телефонного голосування. — «ВЗ»). Думаю, це — смертний вирок Гіркіну. Ці «генерали» Путіну не потрібні. Якщо вони навіть втечуть від АТО, будуть знищені у Росії. Вже ж були факти, як російські прикордонні «заградотряды» знищували бойовиків, котрі намагалися повернутися до Росії.

Схожі новини