Донбас просить вогню

З кожною наступною жертвою у кривавому списку «колорадів» на адресу Банкової звучать усе жорсткіші коментарі. І хай там як плюються доморощені захисники президента (нічого, мовляв, з перших днів гаранта критикувати), з Верховних головнокомандувачів Порошенка ще ніхто не розжалував.Отож на всі «чому?» (Чому наші хлопці на Донбасі гинуть через солдафонство, недолугість і безвідповідальність чинів у погонах? Чому не вирішується питання з дірявим кордоном? Чому у Києві вважають, що екстрене засідання Ради нацбезпеки й оборони треба проводити не через дві години після трагічних подій у Луганську, а через два дні?) першим саме президентові відповідати.

Хай би там скільки Порошенко не розповідав у своєму зверненні до народу про успіхи АТО, трагедія, яка водночас обірвала життя 49 військових, затьмарила усі здобутки. Трагедія у Луганську стала черговим доказом того, що ситуація з командуванням й організацією АТО потребує нагальних змін. А інакше хруні у погонах і далі розпоряджатимуться життями наших хлопців як гарматним м’ясом, і далі віддаватимуть убивчі накази, жертвуючи солдатськими головами там, де ризик бездумний і непотрібний. І далі мільйони вуст повторюватимуть: «Чому?».

«Де оцінка ситуації? Де передбачення ризиків? І хто наступний? Куди дивиться військова розвідка, і чи є вона у нас взагалі? — написав на своїй сторінці у Facebook командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко після трагічної звістки про збитий бойовиками літак. — Крім безпосередніх виконавців, відповідальність за смерть 49 десантників несе і керівництво Збройними силами. Воно не могло не знати, що терористи, на озброєнні в яких навіть танки є, мають у наявності ПЗРК (переносні зенітно-ракетні комплекси)».

З наростанням градуса напруги зростає невдоволеність кволою реакцією з високих київських пагорбів. Президентові закидають, що Банкова невиправдано зволікає з рішучими і жорсткими діями для вирішення ситуації на Донбасі. Якщо, мовляв, антитерористична операція не дає результатів, чи не час ставити питання про введення у Донецькій і Луганській областях надзвичайного, а то й воєнного стану? Цю тему обговорюють не лише політологи і військові експерти. До радикальніших дій закликають столичну владу і донбасівці, які втомилися жити як на пороховій бочці.

Незалежна профспілка гірників Донбасу оприлюднила звернення із закликом до влади не припиняти антитерористичну операцію на сході, а за потреби — і воєнний стан запровадити. «Останнім часом з боку деяких політиків і бізнес-структур знову зазвучали заклики до уряду та президента «припинити АТО і сісти за стіл переговорів «заради мирного врегулювання конфлікту на сході». Хотілося б запитати у доморощених «миротворців», з ким вони збираються сідати за стіл переговорів? — йдеться у заяві профспілки. — З купкою відморозків з так званих ДНР і ЛНР, які вже три місяці займаються мародерством і тероризмом на території Донбасу, викрадають і вбивають мирних громадян, використовують жінок і дітей як живий щит у протистоянні з підрозділами Збройних сил України? Чи з чеченськими бойовиками та російськими диверсантами, яких Кремль активно закидає на нашу землю з метою подальшої дестабілізації ситуації? Не треба доводити, що як тільки урядові війська припиняють АТО, в регіон активізуються поставки живої сили і важкого озброєння з Росії... Люди гинуть і будуть гинути, якщо не знищити осередки самого тероризму. І чим швидше це відбудеться, тим швидше настане мир на нашій землі. Ще місяць терору — і на Донбасі повністю завалиться економіка, вугільна промисловість. Лише після повної ліквідації закинутих на нашу територію з-за кордону бандитських формувань можна буде говорити про переговори. Незалежна профспілка гірників Донбасу закликає український уряд не зупиняти АТО на Донбасі, а якщо знадобиться, то і ввести військовий стан».

Політолог Михайло БАСАРАБ: «Для Путіна було б добре, аби миротворчі переговори з Києвом тривали десятиліттями»

— Напередодні виборів говорили, що маємо обрати президента у першому турі, аби він якнайшвидше приступив до виконання своїх обов’язків. У першу чергу, звичайно, йшлося про його обов’язки як Верховного головнокомандувача. У ситуації, коли Україна живе на пороховій бочці, цей аргумент багатьох переконав. Прикро тепер спостерігати, що президент, який був обраний у першому турі, не зовсім активно приступив до виконання своїх обов’язків як Верховного головнокомандувача. По-моєму, Петро Олексійович не з того боку почав. З усього видно, що для вирішення східноукраїнської кризи він обрав формулу «спочатку домовленості». У стані фактично війни, безперешкодної присутності агресора, маю на увазі Росію, її найманців і зброї на сході України, ми сідаємо з Росією за стіл переговорів. Маю на увазі тристоронню контактну групу за участі Петра Порошенка, російського посла Михайла Зурабова і представниці ОБСЄ Хайді Тальявіні. Думаю, президент мав би скористатися всіма належними повноваженнями, аби вирішити східноукраїнську кризу, і лише потім сідати за стіл переговорів. Слухати жителів Донбасу, лідерів громадської думки Східної України, зрештою, — росіян. Але тільки після відновлення конституційного ладу у зоні конфлікту. Порошенко почав діяти від зворотного. І це його велика помилка. Думаю, президент не досягне успіху в обраному ним напрямку, оскільки Росія зацікавлена в якнайдовшому збереженні нестабільності на сході України. Для Путіна було б добре, аби ці переговори тривали десятиліттями, а ще краще — століттями. Щоб ніхто ні до чого не домовився, а конфлікт помаленьку тлів.

— В який спосіб президент мав би забезпечити порядок?

— У президента достатньо можливостей для того, щоб ввести воєнний стан у Донецькій і Луганській областях. Друге — потрібно організувати гуманітарний коридор для мирних жителів Донбасу, які хочуть залишити зону конфлікту. Водночас може бути озвучений ультиматум російським найманцям — з відведенням їм обмеженого часу для того, щоб залишили територію України. Далі — локалізація зон конфлікту. Відповідно до умов воєнного часу президент має можливість повною мірою застосовувати Збройні сили на території дії воєнного стану. У ході АТО застосовувати регулярні війська Украї­на не має права. Тому і виходить половинчаста ситуація, коли силовики не можуть дати собі раду. Потрібна повномасштабна військова операція з застосуванням техніки і регулярних військ. Після відновлення конституційного ладу мають бути проведені дочасні місцеві вибори на сході, і лише тоді — круглий стіл для переговорів із залученням ОБСЄ, можливо, навіть Росії (з правом дорадчого голосу). Але голов­ним контрагентом у переговорах, очевидно, мають бути новообрані представники органів місцевого самоврядування Донбасу.

— Багато хто покладає надії на те, що зі змінами у силових структурах зміниться і ситуація з розв’язанням конфлікту на сході. Наскільки кадрові призначення можуть переламати хід і результат подій?

— Це важливий момент. Згадайте відомий вислів Наполеона: «Армія віслюків на чолі з левом сильніша за армію левів на чолі з віслюком». Я більш ніж впевнений, що в Україні достатній армійський ресурс, ресурс силовиків для того, щоб навести лад на сході. Розумне командування, кваліфіковані фахівці будуть визначальними в успіху військової кампанії на Донбасі. Тому багато залежатиме від того, кого призначать на ці посади. Якщо президент, боячись конкуренції з боку ефективних військових менеджерів, призначить таких собі «спеціалістів», відповідними будуть і результати кампанії на сході України. Я, до речі, не виключаю, що Порошенко як доволі амбітний політик, який ще не освоївся на президентській посаді, може побоюватися харизматичних особистостей на чолі силових відомств. Оскільки ефективно проведена, наприклад, міністром оборони, кампанія, може затьмарити авторитет президента. Військовий, який візьме на себе відповідальність і впорається зі ситуацією на сході, безумовно, може стати для Порошенка серйозним конкурентом за статус реального лідера нації.