Передплата 2024 «Добра кухня»

Колія на Захід. Україна має реальні шанси її відновити

  • 17.05.2021, 16:00
  • 998

У Львові активізують роботу з відновлення української частини міжнародного транскордонного залізничного сполучення  Загуж (Польща) - Хирів (Україна) з продовженням маршруту в напрямку Нижанковичі (Україна) — Перемишль (Польща)

Це сполучення працювало, і ще до 2010 року курсував поїзд з Польщі до Хирова через Загуж — Смільницю. У зв’язку з наявними на той час контрабандистськими ризиками сполучення закрили. Історія колії сягає ще далі. Це так звані лінії 102 та 108, збудовані ще за часів першої Угорсько-Галицької залізниці. Вони були одними з перших, котрі з’явилися на українських теренах, зокрема, на заході нашої країни.

Залізничний транспорт у випадку перетину зовнішніх кордонів ЄС без зміни коліс є найшвидшим наземним транспортом. Саме тому створення транскордонного залізничного сполучення є важливим напрямком покращення прикордонної інфраструктури, налагодження транскордонної співпраці.

Роботу над створенням Дорожньої карти, тобто алгоритму дій з погодженням усіх залучених з українського боку сторін, розпочав Західноукраїнський ресурсний центр за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». До реалізації проєкту залучені Громадська організація «Лінія102.Юа» та Львівська філія Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. ак. В. Лазаряна.

Керівник проєкту зі створення Дорожньої карти Дмитро Якимець розповідає про необхідність відновлення сполучення: «Зараз є велика потреба і перспектива відновити це сполучення з кількох міркувань. Відповідно до Білої книги транспорту ЄС, залізничний транспорт є одним із найбільш безпечних та екологічних. У інших керівних документах, зокрема, у стратегії розвитку транспорту ЄС, закладено окремим пунктом про регіональні залізниці».

Друга річ — відновлення залізничного міжнародного руху саме цією лінією дозволить замкнути так зване Бещадське кільце, за допомогою якого польська залізниця буде об’єднана від Перемишля на півночі до Устрик Дольних на півдні з нижніми, так званими, прикарпатськими поселеннями найкоротшим шляхом. Це сприятиме розвитку туризму у даних регіонах. Крім того, збільшить транспортну транзитну спроможність з боку України, де з'явиться можливість європейською колією зустрічати польських туристів тут, у Хирові, Добромилі, Нижанковичах, а також продовжити маршрут далі до Самбора і Дрогобича, та подальшого сполучення з українськими курортами у Трускавці, Моршині тощо.

Відновлення цієї лінії поліпшить й діюче транскордонне сполучення. Зараз на фінальну стадію виходить відновлення автомобільного пункту перетину Нижанковичі — Мальховіце. У тому ж місці залізнична колія перетинає кордон і входить на територію України. Колія проходить півмісяцем через Нижанковичі, Нове Місто, Добромиль, Хирів, Смільницю і знову повертається на територію Польщі.

На запитання, що є на заваді у реалізації проєкту, Дмитро Якимець розповідає, що, крім очевидних викликів пандемії, є ще й законодавчі обмеження, адже таке транснаціональне залізничне сполучення достатньо складне з регуляторної точки зору.

«Маємо аналог: поїзд Київ — Перемишль, у якому здійснювали прикордонний паспортний контроль під час руху. Зараз через пандемію він не працює. Але досі діяв як експеримент, і це потребувало певного законодавчого врегулювання», — розповідає керівник проєкту.

Крім того, є об’єктивні речі, як функціонування пункту пропуску. Технічно зараз буде створено пункт пропуску Нижанковичі — Мальховіце, і є можливість на його базі створити й залізничну інфраструктуру.

На шляху відновлення сполучення постає низка запитань, про які розповів Дмитро Якимець. Це інфраструктура, тобто відновлення європейської колії на цій ділянці. Вона була, але частково зруйнована. Та насипи, опори й інші елементи збережені. Тому для цього не потрібно великих зусиль і фінансових ресурсів.

Є також питання обрахунку вартості і допуску до інфраструктурної мережі ПАТ «Укрзалізниця» зовнішніх операторів. Тобто у нас на сьогодні немає допуску приватної рухомої тяги, що є звичайною практикою на європейських залізницях. Це дало би поштовх для розвитку не тільки регіону, а й загалом залізничного транспорту в Україні.

«Це довгий шлях. Але для того, щоб говорити про реалізацію проєкту, необхідно створити покроковий алгоритм, де би всі долучені сторони визнали і сказали, чого вони потребують від інших і що вони можуть забезпечити», — зауважує Дмитро Якимець.

Над дорожньою картою уже працює спеціально створена робоча група у складі понад 20 осіб. До її складу, крім учасників проєкту, входять представники громадськості, влади, зокрема, Офісу підтримки реформ, Кабінету міністрів України, радниця віце-прем'єра з європейської та євроатлантичної інтеграції, працівники освітніх закладів, Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. ак. В. Лазаряна, органів місцевого самоврядування — Добромильської та Хирівської ОТГ, державної прикордонної служби України, Державної митної служби України та Укрзалізниці.

Уже відбулося 5 зустрічей робочої групи, які проходять в онлайн режимі.

Створення дорожньої карти стане черговим кроком до відновлення залізничного сполучення та поглиблення євроінтеграції.

Проєкт фінансується Європейським Союзом через Міжнародний фонд «Відродження». Дорожню карту планують представити українською та польською мовами громадськості та зацікавленим сторонам наприкінці червня або на початку липня 2021 року.

Схожі новини