«Вважати, що це просто блеф, нарощування ставок — нерозумно і легковажно»

Про те, чого чекати від ворога і до чого слід готуватися Україні — говоримо з військовим і політичним експертом Петром Черником у проєкті «Балючі теми»

-Та кількість військ, яку Росія сконцентрувала на кордоні, дає нам шанси вижити?

— Вони підуть рівно доти і візьмуть рівно стільки, скільки ми їм дозволимо. Ми — це не влада, а громадяни України. Явище добровольців у 14-му році — унікальне…

— Але чи воно повториться в 21-у?

— Може, і не повторитися. Є розчарування вже у бік держави, у бік влади. Суспільство підзабуло, що триває війна, бо вона десь там далеко. Повномасштабна воєнна операція за класичними законами війни — це і ракетно-бомбові удари, і застосування дальнобійної артилерії, усіх видів десанту (і повітряного, і морського), і утворення танкових піхотних клинів… Господи врятуй нас!

— Таке можливо?

— Можливо. Наведу, як аргумент, факт — перетягування цілого ешелону із Далекого Сходу воєнної техніки та особового складу! Це ж надскладне технічне і логістичне завдання, це не так просто зробити.

— Щоб просто полякати?

— Просто так, з одного місця в інше, можна перекинути сотню бійців, роту. А тягнуть тисячі людей, складну техніку, це ж гігантські затрати! Якщо це роблять, значить у них є політичне рішення. Допускаю, як версію психологічний тиск. Але не виключаю і великої повномасштабної війни. Вважати, що це просто блеф, нарощування ставок — нерозумно і легковажно. Це суперечить здоровому глузду і логіці історичного процесу. Згадаймо визвольну боротьбу 1917−1922 рр. Тоді наші очільники казали: «Війни не буде, там теж брати, будуємо соціалістичну державу, армії нам не треба, бо це дорого». Що сталося?

— Втратили державність.

— Потім був Голодомор, геноцид…

— Наскільки російське суспільство морально готове до війни?

— Якщо уважно вчити їхню історію, вони завжди готові до війни. Будуть вмирати за царя, за родіну, за Сталіна. Там дуже концентрований ген войовничого народу. Крім того, вони сягнули такого рівня розвитку пропагандистських технологій і зомбування населення, що Геббельс відпочиває. Тверезомислячі росіяни звідти давно виїхали. Найбільш яскравим у моєму розумінні тверезомислячим є Аркадій Бабченко. Наші спецслужби декілька років тому йому життя врятували. От треба його читати…

— Він схильний до того, що Росія може піти війною.

— І я схильний. Бабченко висловлює думку, про яку майже ніхто не говорить — Путін не мислять раціонально.