Взірець людяності: у Любліні відкрили пам'ятник українському священнику

Про це повідомив народний депутат Володимир В`ятрович на своїй сторінці у Facebook.

Пам’ятник видатному українському гуманісту, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як «парох концтабору Майданек», встановили у четвер 25 березня на Дорозі мучеників Майданека у Любліні, Польща.

Отець Омелян Ковч під час Другої світової війни допомагав і рятував євреїв, українців, поляків. У 1943 р. його відправили до концтабору Майданек, де він виконував душпастирську службу серед ув'язнених різних конфесій та національностей. 2001 року Папа Римський проголосив Омеляна Ковча блаженним священномучеником.

Рада польського міста Любліна на початку 2018 року одноголосно постановила спорудити пам’ятник українцеві Омеляну Ковчу. Над скульптурою працювали скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко. Поставили монумент, створений на благодійні внески, поблизу входу до Меморіального комплексу-музею «Майданек».

Читайте також: Після знахідки в архіві Ватикану Андрей Шептицький може стати Праведником народів світу

«Коли отець Ковч був ув'язненим в концтаборі Майданек, він дав світові взірець людяності. Він довів, що людина завжди має вибір у момент випробування. Передаючи пам’ятник міській владі, ми хотіли б, щоб пам’ять про Бл. Омеляна Ковча стала безсмертною для багатьох поколінь незалежно від національностей та віросповідань», — сказав під час встановлення пам’ятника Іван Васюник, Голова Громадського комітету із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча. Саме Комітет опікувався проєктом спорудження пам’ятника від ідеї до її втілення.

На скульптурі польською, українською та на івриті вигравіюваний фрагмент листа отця Ковча, написаного з Майданека до своєї сім’ї. «Ми тут усі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священник серед них. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я відправляю богослужіння, усі моляться. Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм перейти цей малий міст до вічності».