Сойки підганяють весну

Сільський ветеринар Володимир Топишко із Золочівщини на своїй сторінці у Facebook часто публікує цікаві замальовки із життя рідного Залісся. Окрема його тема — про природу, розмаїтий тваринний світ. Цього разу його здивувала сойка на сусідньому подвір’ї. Не скрекотала, як зазвичай, а… кувала, наче зозуля.

— Я саме рубав тріски для розпалу дров у печі, — розповідав пан Володимир кореспондентові «Високого Замку» кіль­ка днів тому. — Чую неподалік, за шопою для дров, де ростуть горіхи: ку-ку, ку-ку! Здивувався, бо зозулі мали б з’явитися десь аж у квітні, а не на початку березня. Пішов подивитися, що воно таке. Глянь, а на дереві — сойка. Це вона видавала зозу­лині звуки. Спочатку були невиразними, глухими, а далі все чіткішими і чіткіши­ми. Не відрізниш від позивних справж­ньої зозулі.

Ветфельдшер каже, що такі кривлян­ня-пародії чув від сойки і минулої весни, і багато років тому. Можливо, це була та сама артистка, а може, й нова. Напев­но, хотіла, щоб на неї звернули увагу. А може, прагнула здивувати своїм хистом. Або ж — відволікти господаря, щоб потім крадькома поцупити щось смачненьке з його подвір’я…