Жителька Чернігова випадково прихистила вовченя

Бані — таке прізвисько подружжя Макеєнків обрало для свого знайди. Раніше вони не заводили собак, це перший пес в родині. Згодом виявилося, що це і не пес — вони прихистили вовка, повідомляє Суспільне.

Христина знайшла Бані три місяці тому, у жовтні минулого року, біля 21-ї школи у мікрорайоні Подусівка.

«Дивлюся, йде нещасний собака. І наші очі зустрілися. Я почала його кликати», — розповідає жінка.

Він пішов за Христиною додому і лишився на її подвір’ї.

Що їхнє перше цуценя насправді не пес, усвідомлювали поступово, каже Кристина. Він боявся людей, зовсім не гавкав, високо стрибав, а звичний раціон собаки — каша з м’ясом — йому не підходив. Спочатку подружжя це пояснювало психологічною травмою.

«Першим сказав сусід, ми спочатку думали шуткував: «Вовченя, можливо».

Що Бані — вовк, зрозуміли ближче до зими, коли він зміцнів та став пухнастішим. Тоді ж почали консультуватися із зоологами.

«У той період, коли було не зрозуміло, хто це: собака чи вовк, мені було страшно з ним контактувати. Бо я не розуміла, як поводитися. Коли сказали, що це вовк, я чомусь розслабилася: якщо ти вовк, то і відносини з тобою будемо будувати, як із другом».

Зараз вовченя з’їдає щонайменше два кілограми сирого м’яса на день: курятини або яловичини. Найулюбленіша розвага — борсатися у купі перегною.

Перед Новим роком Бані посадили на ціпок, щоб не нашкодив собі та іншим.

Читайте також: Лютововки не вигадка? Вчені дослідили рештки найжахливішого виду псових

Зоологиня з Києва Марина Шквиря розповідає, що вовки та лисиці досить гнучкі та адаптивні, вони можуть пристосуватися до життя поблизу з людиною, тож Бані теоретично міг потрапити до міста з лісу. Однак схиляється до того, що вовченя було чиїмось улюбленцем.

«Вірогідно, це хтось завів собі домашнього улюбленця, а потім його загубив або викинув. І це дуже часто трапляється. Просто тримати його на ланцюгу або у клітці, як собаку, — нереально. Це абсолютно точно завжди завершується тим, що вовк десь тікає, гине або, на жаль, завдає шкоди домашнім тваринам і людям», — розповіла кандидатка біологічний наук, головна зоологиня Київського зоопарку Марина Шквиря.

Найкращий вихід для Бані, який вже не зможе жити на волі, — це реабілітаційний центр, де тварина матиме умови, наближені до природних. В одному з них — «Парку хижаків Арден» на Хмельниччині — погодилися його прийняти. Гроші, потрібні на транспортування Бані, а це 3 тисячі гривень, волонтери зібрали за день. Тепер Бані очікує переїзд.