Лютововки не вигадка? Вчені дослідили рештки найжахливішого виду псових

Про це йдеться на сайті nauka.ua із посиланням на статтю в журналі Nature.

Хто такий жахливий вовк?

Жахливий вовк (Canis dirus) називається так, найімовірніше, через свої розміри, що більші за будь-яких інших псових. Кажуть, що саме вони стали прообразом лютововків у фентезійній сазі Джорджа Р. Р. Мартіна «Пісня льоду й полум’я».

Жахливі вовки існували на території сучасної Північної Америки ще приблизно 250 тисяч років тому, поки не вимерли разом із мамонтами та шаблезубими котами в кінці останнього льодовикового періоду, 13 тисяч років тому.

Зважаючи на скам'янілі скелети, жахливі вовки були схожими на звичайних нам сірих вовків (Canis lupus). І, можливо, за способом життя теж. Щоб більше дізнатися про біологію цих зниклих тварин, міжнародна група вчених вирішила проаналізувати їхню ДНК.

Що досліджували?

Вчені зібрали зразки ДНК п’яти жахливих вовків із екземплярів їхніх кісток віком від 50 до 13 тисяч років, що зберігалися в музеях та університетах Айдахо, Огайо, Вайомінга та Теннесі. Після цього вчені провели секвенування добутого генетичного матеріалу, яке дозволило реконструювати близько чверті ядерного геному та повний мітохондріальний.

Генетичну інформацію вимерлих хижаків дослідники згодом порівняли із геномами сучасних псових: сірого вовка, койота (Canis latrans), африканського золотого вовка (Canis lupaster), куона (Cuon alpinus), ефіопського вовка (Canis simensis), гієновидної собаки (Lycaon pictus), андської лисиці (Lycalopex culpaeus), сірої лисиці (Urocyon cinereoargenteus), чепрачного шакала (Canis mesomelas) та смугастого шакала (Canis adustus).

Що нового дізналися?

Результати здивували дослідників. Виявляється, жахливі вовки відділилися від інших вовків ще близько шести мільйонів років тому. Хоча вони могли бути дуже схожими до вовків, автори роботи схиляються до думки, що цих тварин варто взагалі віднести до окремого роду. Вони вважають, що замість роду Canis, жахливим вовкам краще присвоїти рід Aenocyon.

Тоді вони б називалися Aenocyon dirus, як це було запропоновано ще у 1918 році. Ймовірно, жахливі вовки були останніми представниками стародавнього роду псових.

Дослідники пишуть, що жахливі вовки походять з Північної Америки, де могли довгий час бути єдиними схожими на вовків хижаками протягом мільйонів років, поки не прибули вовки та койоти з Євразії. Гени останніх вчені не виявили в ДНК жахливого вовка, що означає, що він не міг з ними схрещуватися. Це доволі дивно, оскільки різні види псових, зазвичай, спроможні давати життєздатне потомство. Вчені вважають, що цей факт є ще одним свідченням того, що жахливі вовки сильно відрізнялися від інших вовків. Можливо, це стало однією з причин їхнього вимирання.