Як відновити режим сну після зимових свят: дієві рекомендації
- 08.01.2021, 11:35
- 695
Новорічна ніч, Різдво і тривалі вихідні — це гарний привід для відпочинку і святкувань, але після них іноді буває важко відновити звичний режим сну
У Міністерстві охорони здоров’я склали перелік порад, як добре почуватися та швидше увійти у робочий графік.
Рекомендації для поліпшення якості сну:
- Спробуйте відновити свій звичний графік сну за кілька днів до першого робочого дня. Пам’ятайте, що варто щодня лягати спати і прокидатися в один і той самий час (навіть у вихідні).
- Якщо ви полюбляєте перепочити вдень — варто за кілька днів до першого робочого дня відмовитися від денного сну, або ж дотримуйтесь режиму, за якого тривалість денного сну не перевищуватиме 45 хвилин.
- Уникайте вживання кофеїну за шість годин до сну (кава, чай, більшість газованих напоїв, а також шоколад).
- Не зловживайте алкоголем і відмовтеся від куріння, особливо перед сном.
- Не вживайте важку, гостру, солодку їжу за чотири години до сну. Легкий перекус цілком припустимий.
- Фізична активність корисна, але не перед сном. Більше рухайтеся вдень, а ввечері вирушайте на легку прогулянку.
- Зробіть комфортний для себе температурний режим у спальні та регулярно її провітрюйте.
- Забезпечте тишу і зменште освітленість спальні під час сну. Приберіть електронні пристрої, зокрема телевізори, комп’ютери, смартфони зі спальні, або принаймні вимикайте їх за 30 хвилин до сну.
У МОЗ нагадують, що доросла людина має спати щонайменше сім годин на добу, а молодь і люди з хронічними недугами потребують дев'яти годин сну. І тільки незначній групі щасливців достатньо спати до шести годин на добу. Це зумовлено генетичними факторами.
Читайте також: Медик назвав головні причини безсоння
Окрім зовнішніх наслідків (сіре обличчя, синці під очима), недосипання спричиняє загальну млявість, уповільнення реакції, погіршує здатність ухвалювати рішення — а це може призвести до аварії на дорозі, критичних помилок у роботі тощо, нагадують у Міністерстві.
«Якщо регулярно недосипати, збільшується ризик появи хронічних захворювань — діабету, серцево-судинних недуг, гіпертонії, а також ожиріння, порушень імунної системи, психічного здоров’я тощо», — підсумовують у МОЗ.