«Із сестрами пасли корів і вимовляли звук «о», а поміж гір він відлунював»

Відлетіла ангелом ще одна легенда української культури. На 90-му році життя зупинилося серце видатної співачки Марії Байко. Творчість Марії — ціла епоха. Її голосом захоплювалося не одне покоління шанувальників української пісні. Своїм талантом видатна співачка вписала золоту сторінку у розвиток українського вокального мистецтва.

Сімдесяті роки минулого століття були плідними для тріо сестер Байко, зокрема для Марії, яка почала актив­но виступати із сольними концертами. За великі заслу­ги на ниві музичного мистецтва, багаторічну активну ви­конавську діяльність Марія, Ніна і Даниїла Байко 1976 року були нагороджені Державною премією імені Тара­са Шевченка і удостоєні звання народних артисток України (1979).

Марія Байко народилася 2 березня 1931 р. у селі Яблониці біля міста Сянок Краківського воєводства, що на Лемківщині. У великій родині Магдалини та Яко­ва зростало п’ять дочок — Зеновія, Даниїла, Марія, Ніна, Ірина, — яких батьки навчили любити лемківську пісню. Вже пізніше Марія Байко про себе розповідала: «Із се­страми пасли корів і вимовляли звук „о“, а поміж гір він відлунював. Співали й маминих пісень. Так і вироби­ли голос і слух. Нашому таланту, коли вже переїхали до Львова, усі дивувалися».

Але недовго довелося сестрам милуватися мальов­ничою природою рідного краю. Як і багато тисяч україн­ців Лемківщини, Холмщини, Надсяння, їх вислали з рід­них місць у ході сумнозвісної операції «Вісла». У 1945 р. родина оселилася у Буську, що на Львівщині. Марія ра­зом зі старшою сестрою Даниїлою (згодом і Ніна) навча­лися на відділі бандури у Львівському музично-педаго­гічному училищі. Згодом — навчання у консерваторії, де і створили легендарне тріо сестер Байко.