Передплатити Підтримати

"КСУ порушив Конституцію": у НАЗК відповіли на лист Ради Європи

Національне агентство із запобігання та протидії корупції (НАЗК) відповіло на лист Ради Європи, у якому йдеться про неприпустимість оновлення Конституційного суду

Про це повідомляє «Європейська правда».

«Вирішуючи питання швидкого відновлення антикорупційної системи, варто врахувати, що воно не видається можливим за умови незмінності рішення КСУ», — заявляє НАЗК.

НАЗК зазначає, що в ситуації довкола рішення КС важливо зважати на три обставини. Перша — що Конституційний суд своїм рішенням двічі порушив Конституцію.

«Суд втрутився у повноваження Парламенту, зазначивши, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей, а також умисне неподання декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Згідно з Конституцією України, визначення того, яке діяння є злочином, належить виключно до повноважень законодавчої гілки влади.

Це означає, що повернути кримінальну відповідальність за декларування недостовірних відомостей, а також відновити рівність всіх гілок влади, ухваливши новий закон, неможливо. Будь-який закон, який повертатиме кримінальну відповідальність, чи не автоматично буде вважатися неконституційним з огляду на це рішення КСУ", — йдеться у заяві.

Друге порушення, пише НАЗК, полягає в тому, що КСУ міг затверджувати рішення лише щодо положень законодавства про запобігання корупції, які оскаржувались у конституційному поданні. Але судді порушили вимоги Конституції та скасували положення закону «Про запобігання корупції», які не оскаржувались у поданні 47 народних депутатів.

Читайте також: Свято для корупціонерів: через рішення КСУ закрили понад 100 кримінальних справ

Крім того, наголошує НАЗК, бути суддею у власній справі заборонено основоположними принципами права — ухвалюючи це рішення, судді діяли у власних інтересах.

«За скасованими положеннями антикорупційного законодавства тривала процедура притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності трьох суддів КСУ — Мойсика, Сліденка та Завгородньої. Про цей факт вони були обізнані, однак не заявили про відвід, а скасували відповідні норми. У день постановлення рішення було викрито факт недекларування 3,6 млн. грн. суддею Головатим, який був обізнаний із цим фактом на час участі у засіданні», — пояснюють у НАЗК.

Також Нацагентство вказує на те, що рішення КС про неприпустимість контролю подання декларацій та конфлікту інтересів у всіх суддів нарівні з іншими публічними службовцями суперечить попереднім висновкам Венеційської комісії з аналогічного питання.

«Так, Венеційська комісія в справі щодо змін до Судового кодексу у Вірменії зазначає, що перевірка декларацій органом, який не належить до судової влади, є кращим рішенням за створення окремої інституції для суддів.

«У цьому випадку можливі два рішення: або створити спеціальний орган у рамках судової влади, який буде відповідальним за перевірку фінансових декларацій суддів, або доручити цю функцію зовнішньому органу, який перевіряє декларації всіх публічних службовців», — зазначено в рішенні Венеційської комісії.

«Перше рішення краще для незалежності суддів, але йому бракує прозорості, що може спричинити корпоративістську поведінку. Отже, розробники Пакету віддали перевагу другій моделі: саме КЗК (ред. — Комісія із запобігання корупції Вірменії) перевіряє фінансові декларації суддів нарівні з іншими публічними службовцями, і який зараз має повноваження розпочинати дисциплінарне провадження проти суддів», — нагадує НАЗК.

Крім того, вказує Нацагентство, раніше GRECO — орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу — позитивно оцінив систему декларування.

«У своїх звітах GRECO позитивно оцінює створену в Україні систему декларування… Хоча у звітах-оцінках GRECO є спеціальний розділ „Запобігання корупції стосовно суддів“, відсутні жодні рекомендації щодо створення окремого органу для збору, зберігання та перевірки їхніх декларацій», — додають у НАЗК.

Читайте також: У планах КСУ — скасувати земельну реформу та закон про мову

Нагадаємо, напередодні керівники двох інституцій Ради Європи, відповідальних за питання антикорупції та верховенства права — GRECO та Венеційської комісії відповідно — розкритикували законопроєкт Зеленського про подолання конституційної кризи та письмово закликали Верховну раду не ухвалювати його.

У Раді Європи заявили, що знають про конституційну кризу в Україні і погоджуються із тим, що боротьба з корупцією в судовій системі необхідна, але просять зважити інші шляхи виходу з цієї кризи.

Раніше низка міжнародних партнерів заявили, що рішення КС поставило під сумнів міжнародні зобов'язання України.

Група депутатів Європарламенту звернулася до України із закликом відновити функції НАЗК, при цьому їхній заклик суперечить позиціям рішення КС.