Передплата 2024 «Добрий господар»

Коли симптоми не минають: лікарі розповіли про довготривалий COVID-19

  • 30.09.2020, 12:35
  • 3 080

У Великобританії чимало лікарів страждають від симптомів коронавірусної інфекції вже майже пів року

Десятки медиків, які страждають від «тривалого COVID-19», написали про свою боротьбу з інфекцією, заявивши, що відповідальні органи мають надавати більше підтримки всім хворим. Їх зізнання опублікувало видання Daily Mail, додавши, що це викликає тривожні питання щодо довгострокових наслідків вірусу.

«Усі місяці страждали від поганого самопочуття — кар'єра покотилася донизу, суспільне життя законсервовано, а сімейне — лише тінь того, чим воно було. Саме цей особистий досвід спонукав 39 лікарів, які постраждали від „тривалого коронавірусу“, написати спільний лист із закликом надати додаткову допомогу постраждалим від інфекції», — йдеться в повідомленні.

Видання підкреслило, що це не ті люди, яких залишили боротися за життя на апараті штучної вентиляції легень. Адже в деяких спочатку майже не було ніяких симптомів COVID-19, і нікого з них не потрібно було госпіталізувати.

Нині ж ці медики більше страждають від симптомів посткоронавірусу. Більшість раніше були здоровими молодими людьми, а тепер не знають, чи одужають колись повністю.

Одні лікарі зізналися, що ледь можуть ходити — настільки вони виснажені, а їхні м'язи слабкі. Деякі втратили здатність підтримувати бесіду та потерпають від дивних розладів пам`яті. В інших розвинулася небезпечна для життя алергія або хронічне запаморочення.

Британські медики наголосили, що всі люди, які мають ознаки коронавірусу, повинні лікуватися від інфекції, навіть якщо у них немає позитивного результату тесту. Також лікарі закликали чиновників до створення універсальних клінік, де медичні працівники можуть отримати досвід лікування стійких симптомів COVID-19.

Читайте також: Коронавірус може спровокувати розвиток діабету у здорових людей: дослідження

Нижче наводимо розповіді 8 із 39 британських лікарів, які підписалися в листі щодо «тривалого коронавірусу»:

Анестезіолог із лікарні Королеви Єлизавети в Кінґс-Лінн, 32-річний Джейк Суетт зізнався, що через COVID-19 у нього виникає сильна задишка за найменшого прискорення ходьби.

«Я ходив у спортзал три або чотири рази на тиждень, а тепер маю думати, як мені обійти Sainsbury's (велика мережа супермаркетів у Великобританії. — Ред.) і вижити. Минули місяці, а я все ще задихаюся. Окрім того, у мене постійно діймають тахікардія та відчуття виснаженості. Це наче клацання пальців. В одну хвилину все гаразд, а потім я відчуваю непереборне бажання спати», — розповів він.

Консультантка-радіологиня в лікарні Антрім у Північній Ірландії, 49-річна Катріна Дайнан сказала, що її першим симптомом коронавірусу став жахливий біль у горлі.

«Знаєте, нещодавно у мене оніміла одна ступня, і це нагадало мені про теорію, що COVID-19 пошкоджує нерви… Я також не здатна зосередитися, і мені потрібно проводити в ліжку набагато більше часу, ніж раніше. Уперше в житті в мене з'явилася алергія… Загалом тепер я не можу приділяти дітям стільки уваги, скільки мені хотілося б, і дуже сумую за своєю роботою», — написала вона в листі.

38-річну Наталі Макдермотт, викладачку клінічної практики Королівського коледжу Лондона, під час COVID-19 направили до невролога, «який думає, що у неї запалення спинного мозку».

«За останні місяці були часи, коли я думала: „Що зі мною відбувається?“ Фактично, я повернулася до роботи через декілька тижнів. Потім у мене знову підскочила температура, з'явилися дивні болі в ногах, суглобах, виникло оніміння. До цього під час ходьби я всіх обганяла, а тепер всі обганяють мене… Коронавірус буває не тільки легким або важким. Є також такі люди, як я, які не ходять до лікарні, які опиняються десь посередині. Нам терміново потрібні додаткові дослідження в цьому напрямку», — поділилася лікарка.

Коронавірус змінив життя 40-річної Тані Нортриджі, лікарки загальної практики в Брикстоні, яка захворіла в березні і повернулася до роботи всього через два тижні, а пізніше пішла.

«Раніше я була постійно в русі й тричі на тиждень пробігала іноді до восьми миль (приблизно 12 км. — Ред.), грала в теніс і спокійно могла впоратися з 12-годинним робочим днем, а також встигала подбати про своїх дітей. Тепер не можу пройти понад 200 метрів, не відчуваючи втоми і запаморочення. Не можу бігати, водити дітей у парк і навіть довго розмовляти по телефону, щоб у мене не заболіла голова, не можу робити банальні фізичні вправи», — розповіла вона.

Гепатологині в лікарні Адденбрука в Кембриджі, 40-річній Грейс Долман довелося кинути роботу через COVID-19.

«Коли в березні у мене почався кашель, мене відправили додому з роботи. Протягом 10 днів важко було дихати, але потім все налагодилося. Повернулася до лікарні в травні, але помітила, що виконувати звичну роботу стало дуже складно. Одного разу я майже розплакалася від виснаження, коли відвідувала пацієнтів. У кінці червня звільнилася», — відверто розповіла вона.

Судова психіатриня Національної служби охорони здоров'я Великобританії, 48-річна докторка Дженні Джадж тричі намагалася, але не змогла повернутися до роботи після того, як перехворіла на коронавірус.

«Неначе мій мозок у тумані, і я нічого не можу зрозуміти… Вважаю, що нам терміново потрібно почати відстежувати тих, у кого є довготривалі симптоми, і шукати закономірності у їхніх випадках», — підкреслила лікарка.

Лікарка-консультантка щодо професійних захворювань Манчестерського університету, 52-річна Клер Рейнер була настільки ослаблена вірусом, що пересуватися їй допомагали інші люди.

«Я відчуваю біль у грудях і задихаюся, якщо проходжу навіть мінімальну відстань. Спробувала покататися на велосипеді, але не вистачило сил натискати на педалі», — розповіла вона.

Вчений-генетик із Національної служби охорони здоров'я Великобританії, який нещодавно вийшов на пенсію, 61-річний Ян Фрейлінг сказав, що він хворіє коронавірусом вже шість місяців і не знає, чи колись зможе одужати.

«У мене періодична глибока задишка та прискорене серцебиття, мої м'язи здаються мені млявими, а мозок — затуманеним. Також часто з'являється нудота, синдром подразненого кишківника і гіпоглікемія — коли я раптово відчуваю, як різко падає рівень цукру в крові, залишаючи мене слабким і тремтячим. Все це негативно впливає на мій психічний стан. Я почуваюся крихким», — зізнався він.

Схожі новини