WWF б'є на сполох: в Україні стає все менше прісних водойм

Про це заявляють у Всесвітньому фонді природи (WWF), передає УП.Життя.

Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, прісноводні ресурси мають позначку «високий ризик» і впевнено прямують до статусу «дуже високий ризик».

Також згідно зі звітом «Жива планета» від WWF, найбільш страждають в Україні екосистеми боліт та степової зони: площа степів за останні десятиліття скоротилася з 40% території країни до лише кількох відсотків. На Поліссі за останні 100 років було осушено понад 1 млн га боліт.

Як стверджує фонд, в Україні лише 6,77% площі країни заповідні.

«Цей показник має збільшуватися. Насамперед необхідно прискорити надання найвищого охоронного статусу українським пралісам, квазіпралісам та природним лісам, яких, за оцінкою WWF, лише в Карпатах близько 100 тисяч га.

І тільки близько 57 000 га мають природоохоронний статус".

Читайте також: Через 30 років клімат у Києві буде як зараз у столиці Австралії, — дослідження

Як стверджують у звіті, загалом у світі популяції диких тварин скоротилися в середньому на дві третини з 1970 року.

Що робити Україні, щоб зупинити тенденцію втрачати природні ресурси?

WWF надає такі рекомендації:

1. Збільшити долю природних територій в Україні:

• категорично заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу і загалом повернути в стан природних територій (боліт, луків, степу, лісу) частину малоефективних для агровиробництва орних земель (за деякими оцінками — близько 10 млн га);
• заборонити дренаж природних територій по всій країні;
• збільшити площу земель лісового фонду (зокрема, за рахунок самосійних лісів) та перевести похідні монокультурні насадження в природні (багатовидові);
• провести масштабне відновлення природних водно-болотних угідь та торфяників, особливо на Поліссі;
• збільшити % природоохоронних територій, спираючись на загальноєвропейські цілі (до 30% території до 2030 року) та переглянути бачення та цілі існування цих територій.

2. Вже у 2021 році створити національну стратегію з біорізноманіття на найближчі 10 років, яка враховуватиме комплексні питання з моніторингу живих організмів, управління їх популяціями та дії для відновлення цінних природних комплексів.

3. Негайно ініціювати масштабне дослідження впливу хімічних речовин, що використовуються у захисті рослин на природний світ та зменшити їх використання. Зокрема тих, що використовуються в агровиробництві та пов'язані з втратою комах-запилювачів, наприклад бджіл, від яких залежить наша продовольча безпека.

4. Запровадити моніторинг водних біологічних ресурсів.

5. Створити плани дій з трансформації всіх секторів економіки для зменшення навантаження на природу. Основою може слугувати Європейський зелений курс — програма дій Європейської комісії, в центрі якої — амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року.

6. Запровадити дієвий план боротьби з браконьєрством

7. Забезпечити належне фінансування програм, пов'язаних зі зменшення навантаження на навколишнє середовище та охороною біорізноманіття.

8. Сприяти розвитку дружніх до природи мислення та поведінки на рівні кожного українця.