УЗД легень - новий інструмент для виявлення тих, хто має високий ризик смерті від COVID-19: ізраїльські медики

На думку лікарів із лікарні «Іхілов», неінвазивний тест можна використовувати, як відносно зручний та точний інструмент для прогнозування перебігу захворювання. Точна діагностика дозволить покращити розподіл обмежених ресурсів у лікарнях, про це пишуть Деталі.

Нове дослідження, проведене лікарями лікарні «Іхілов», показує, як ультразвукове сканування легень може слугувати доступним, зручним і досить точним інструментом для діагностики того, чи буде потрібно людині штучна вентиляція легенів і загрожує їй летальний результат, якщо розвинеться важка форма захворювання коронавірусу.

Дослідники пояснюють, що неінвазивний метод тестування, без використання опромінення, допоможе медичному персоналу точно визначити групу ризику, щоб оптимально розподілити обмежені ресурси лікарень. Так медичної допомоги вистачить тим, хто в ній буде найбільше потребуватиме.

Дослідники також сподіваються, що надалі таке обстеження можна буде використовувати як допоміжний інструмент при первинному діагнозі коронавірусу. Воно може стати засобом щоденного моніторингу хворих, які перебувають вдома, щоб в разі погіршення стану хворого можна було терміново госпіталізувати. Зараз цей тип обстеження здійснюється шляхом прослуховування легень пацієнта за допомогою стетоскопа, використання якого частково обмежене через захисне обладнання медичного персоналу, який стикається з хворими на коронавірус.

У статті представлені результати застосування цього методу до 120 пацієнтам з коронавірусом, які були госпіталізовані в лікарню «Іхілов» з березня по травень 2020.

Дослідження очолювали доктор Яель Ліхтер з відділення анестезії та інтенсивної терапії, професор Ян Топильський і доктор Ішай Скалі з відділення кардіології лікарні «Іхілов». Ця група дослідників також була першою в світі, хто систематично описав серцеву дисфункцію у госпіталізованих пацієнтів з коронавірусом.

У цьому дослідженні застосовувалося ультразвукове сканування легень, за допомогою якого лікарі намагалися визначити ступінь тяжкості захворювання за шкалою від 0 до 36. Аналіз даних показав, що у пацієнтів, які отримали оцінку вище 18, в три або чотири рази вища ймовірність того, що згодом їм буде потрібно ШВЛ, чи навіть все закінчиться трагічно.

На думку дослідників, це — черговий приклад того, наскільки величезний потенціал ультразвуку. Англійською мовою point of care ultrasound — ультразвукове обстеження в місці надання медичної допомоги, або скорочено — POCUS. З роками УЗД перетворилося в діагностичний інструмент, який дозволяє лікарю отримувати негайну інформацію про стан пацієнта, незалежно від інших тестів (які іноді включають вплив радіації і шкідливих для людського організму речовин).

Ультразвукові обстеження, які добре себе зарекомендували в основному в області моніторингу вагітності, засновані на ультразвукових хвилях. Пристрій передає хвилі в тіло, і вони відбиваються від деяких тканин як відлуння. Вимірювання цих ехосигналів дозволяє лікарям бачити, що відбувається всередині тіла. Однак легені ніколи не обстежувалися ультразвуком, оскільки в них повітря, яке не відображає хвилі. Багато років в наукових колах «ультразвук легень» звучав як оксюморон.

Професор Даніель Ліхтенштейн, лікар інтенсивної терапії з Франції, в середині 1990-х почав описувати результати, отримані при ультразвуковому обстеженні легенів. Це були не зображення, а технічні порушення і «шум» пристрою в результаті контакту звукових хвиль з повітрям і тканинами. Ці порушення називаються «артефактами». Ліхтенштейн порівняв різні зразки цих артефактів з результатами інших методів тестування у тих же пацієнтів.

«Спочатку над ним сміялися, — розповідає Скалі. — Однак він не здавався, і протягом багатьох років збирав дані, які довели, що різні артефакти відповідають різним порушень функції легень, такі як накопичення рідини в легеневій тканині, пневмонія, накопичення повітря або рідини в легеневій мембрані, і багато іншого.

У 2009 році Ліхтенштейн навіть опублікував алгоритм, який дозволяє дати досить надійну початкову відповідь на питання, чому у пацієнта утруднене дихання, тим самим допомагаючи підібрати оптимальне лікування пацієнтам, що страждають гострою дихальною недостатністю. «Сьогодні він вважається» батьком УЗД легенів «, і його методи використовуються все частіше лікарями у ліжку пацієнта», — додає Скалі.

У поточному дослідженні наводиться аналіз даних ультразвукового сканування легень 120 госпіталізованих пацієнтів з коронавірусом і їх зіставлення з прогнозом перебігу хвороби у кожного з них в наступному місяці. За словами Скали, створений ними показник межує зі ступенем тяжкості захворювання і дозволяє поліпшити прогнозування ризику загострення, аж до необхідності штучного дихання і навіть летального результату.

Дослідження передбачає, що УЗД легенів може служити додатковим інструментом у процесі прийняття рішень лікарями. «За звичайних обставин і в розпал глобальної епідемії лікарям доводиться мати справу з великою кількістю пацієнтів, а наші ресурси обмежені, — каже Скалі. — Якщо ми будемо знати, у кого з пацієнтів підвищений ризик погіршення стану, це дуже цінна інформація для прийняття рішень про те, на кого направити необхідні ресурси. Таким чином, посилений моніторинг може бути спрямований на пацієнтів з високим ризиком. З іншого боку, пацієнтів з низьким ризиком ускладнень можна виписувати зі стаціонару і переводити на домашній режим. Тим самим ми звільняємо ліжко в лікарні». Скалі з самого початку епідемії був в авангарді боротьби з коронавірусу в лікарні «Іхілов».

Ще одна перевага ультразвуку в контексті коронавірусу, як зазначає Скалі, полягає в тому, що його використання не вимагає транспортування пацієнтів коридорами лікарні в спеціальні кабінети, що підвищує загрозу зараження як для персоналу, так і для інших пацієнтів лікарні. Крім того, після пацієнтів з коронавірусом доводиться закривати кабінети на дезінфекцію.

Через дев'ять місяців після того, як в Китаї вперше було оголошено про спалах нового вірусу, у медичного персоналу є широкий спектр методів лікування. Деякі цілком обґрунтовані, а деякі можна вважати науково обґрунтованими лише частково. Скалі додає, що ультразвук може допомогти дослідникам вибрати найбільш точне лікування для кожного пацієнта з захворюванням легень. «Однак важливо проявляти обережність, адже цей метод може допомогти тільки в клінічному контексті — як додатковий інструмент, який дозволить медичному персоналу поліпшити догляд за пацієнтами», — каже Скалі.

За його словами, УЗД легенів стало частиною повсякденного обстеження пацієнтів з коронавірусом в «Іхілов», як частина спостереження за перебігом хвороби. Скалі вважає, що в майбутньому цей спосіб стане медичним стандартом у всьому світі. «Але на науковому рівні тягар доказів і раніше лежить на нас. Ми повинні довести, що ультразвук здатний досить точно відстежувати зміни в стані пацієнтів «, — зазначає він.

Скалі додає, що ультразвуковий пристрій має бути таким же інструментом у лікаря, як стетоскоп, і він переконаний, що це станеться в найближчому майбутньому. За його словами, використання ультразвуку поширюється і на інші галуззі, включаючи обстеження серцево-судинної системи і пацієнтів з травмами (наприклад, для виявлення внутрішньої кровотечі після автомобільної аварії).

«Стетоскоп — це інструмент, який протягом останніх ста років кожен лікар носив на шиї або в кишені халата. Сьогодні мало у кого з лікарів є «кишеньковий УЗД». Але через кілька років використання цього інструменту різко зросте, — говорить він. — Тому що це — інструмент, який дозволяє лікарю біля ліжка хворого бачити, що відбувається всередині організму пацієнта, отримувати сигнали для діагнозу і коригувати лікування, особливо в екстрених випадках, що вимагають швидкого реагування