"Помста Сталіна": що відомо про найнебезпечнішу рослину України

Зустріч із ним Наталя Сухотська з Вінниці пам'ятатиме довго, передає BBC.Україна.

Жінка місяць лікувала опіки ніг, які отримала внаслідок прогулянки у лісі.

«Це мала бути звичайна фотосесія. Мою увагу привернули гігантські парасолі рослини, схожої на кріп, — пригадує Наталя, — Я й подумати не могла, що вона може бути такою отруйною».

Донька жінки були у кросівках, тому не постраждали, пригадує вона.

«А я була у босоніжках, ці відкриті ділянки тіла постраждали найбільше. Припускаю, що зачепила рослину, пробираючись крізь хащі, і сік капнув на шкіру. Те, що шкіра пече, відчула лише за кілька годин, коли ми вийшли на сонце. Наша прогулянка закінчилась шеститижневими перев'язками, мазями та пігулками», — розповідає вона.

Неприємним було знайомство із борщівником і для Остапа Кукуріка, який живе на околиці Вінниці.

Рік тому він вирішив скосити хащі неподалік від дому. У результаті дістав перший ступінь опіку, який довелось місяць лікувати.

«Моя помилка була у тому, що я не захистив руки. Було доволі жарко, тому був одягнутий у легку сорочку», — розповідає пан Кукуріка.

«Перші два дні жодних прояві не було. Та на третій день шкіра почала пекти вогнем та вкрилась пухирцями. Спочатку намагався лікувати рани вдома, прикладав охолоджувальні компреси. Проте коли пухирці почали перетворюватись на рани, звернувся до лікаря», — додає чоловік.

Звідки він взявся?

Борщівник Сосновського — це отруйна багаторічна рослина. До України він потрапив на початку 50-х років як кормова культура з Кавказу.

Ним планували годувати худобу. Та тварини їли бур'ян неохоче, а молоко ставало гірким. Надмірне вживання борщівника зменшувало приплід, тому експеримент вирішили припинити.

Та було запізно, рослина вже встигла поширитися за межі експериментальних ділянок. З того часу в народі її називають «помстою Сталіна».

Де він росте?

Борщівник росте майже на всій території України — у лугах, вздовж берегів річок та доріг, полів та лісосмуг, на добре освітлених вологих ґрунтах.

Рослина не боїться ні приморозків, ні спеки. За розмірами може сягати 6 метрів у висоту, утворюючи густі зарості.

Під час цвітіння борщівник нагадує кріп, має великі квіткові шапки та розлоге листя.

Найбільш поширена ця рослина у Львівській, Волинській, Закарпатській та Прикарпатській областях.

Еколог Едуард Кавун каже: небезпека рослини криється у фотоактивних сполуках під назвою фуранокумарин, що міститься у листках.

Цей токсин може провокувати розвиток ракових захворювань. А під дією прямих сонячних променів сік рослини спричиняє опіки шкіри.

Що робити з борщівником?

В Україні немає жодної програми боротьби з борщівником. На законодавчому рівні це не контролюється, а уся відповідальність покладається на власників, користувачів та орендарів земельних ділянок.

Борщівника Сосновського немає у переліку регульованих шкідливих організмів.

«У містах та районах боротися із борщівником мають землевласники, а також дорожні служби, працівники залізниці, водні господарства та сільські ради. Місцева влада повинна домагатися, щоб власники земельних ділянок, на яких розповсюджена шкідлива рослина, її знищували», — говорить Віталій Жосан з управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

За його словами, за законом, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, є обов'язковими для виконання на відповідній території. І виконувати їх мають всі органи, підприємства, організації та громадяни.

«Якщо цього не зроблять, на власників землі може чекати адміністративна відповідальність» — коментує Віталій Жосан.

Проте передбачені законодавством штрафи не мотивують землевласників боротися з борщівником.

Крім цього, знищення рослини є довгим та дорогим процесом. Насіння бур'яну залишається у ґрунті протягом 7−10 років навіть після зрізання рослини.

Аби позбутись бур'яну, треба діяти комплексно. Необхідно викошувати рослину до дозрівання насіння три рази на літо, залишаючи основне стебло на висоті 10 см.

«Квітку-шапку» слід скошувати до початку зав'язування плодів або спалювати.

«Найкращий ефект отримують тоді, коли при формуванні першої розетки листя, рослину оброблюють препаратами, що містять діючу речовину гліфосат. Якщо боротися з рослиною, коли вона вже виросла, то краще її скосити. Далі треба гербіцидом обробити листя, що залишилось, і додатково залити розчин препарату в порожнисту трубку стебла», — розповідає Віталій Жосан з управління фітосанітарної безпеки.

Що робити з отруєнням?

Отруйним у рослини є не лише листки та стебла, але і пилок. Надмірне його вдихання може призвести до розпухання гортані та задухи.

Пилок проникає навіть крізь одяг, а якщо потрапляє в очі, може призвести навіть до втрати зору.

Головними ознаками отруєння борщівника є головний біль, запаморочення, нудота, блювання, підвищення температури.

Алерголог Валентина Зведенюк наголошує: якщо сік борщівника потрапив на шкіру, необхідно відразу промокнути його тканиною, прикривши цю ділянку одягом або пов'язкою.

Уражену шкіру ретельно промити великою кількістю води та змастити засобом від опіків.

Спеціалісти наголошують, борщівник небезпечний не лише у період цвітіння. Адже насіння однієї рослини здатне породити десяток нових.