Перемалювали історію «Карпат»...

Геть невеселі справи у легендарного футбольного клубу «Карпати» на 53-році його існування. Він на очах зникає, розчиняється, як місцевий туман. Львівську команду «депортували» із Прем’єр-ліги (в який дивізон — невідомо, не виключено, що в аматорський). З неї вкотре пішли ключові гравці і тренер, на їхнє місце прийшли «діти» з молодіжної команди. У клубу велика заборгованість перед своїми працівниками. Чи не щодня спалахують медійні скандали довкола колишньої грози футбольних авторитетів, його функціонери стають посміховиськом. На додачу, колись самобутні «Карпати» з власної волі розпрощалися зі своєю емблемою, під якою кували минулу славу. Це завдало особливо болючого удару по ветеранах клубу і по вболівальниках, які десятиліттями підтримували «зелено-білих».

Цінність будь-якого геральдичного знаку — в його автентичності, неповтор­ності. Образно кажучи, в його «намоле­ності». Свій шарм був і у дотеперішнього герба «Карпат». Фігура лева, обриси се­редньовічних замківських твердинь і сам напис «Львів» уособлювали місто з його унікальною історією. У тому числі — спор­тивною. Із цією емблемою у далекому 1969-му наші хлопці у московських «Луж­никах» здобували Кубок СРСР. Не посмі­ли зазіхнути на цю символіку у радянські часи — добровільно позбулися її за неза­лежної України…

Нове керівництво «Карпат», не знати з якої мари, зробило рокіровку: історич­ну емблему клубу віддало на пам’ять фа­нам. А почепило на прапори клубу нову, доволі невиразну, наче дистильована вода, символіку. Її мотиви кількома кла­цаннями на комп’ютері запозичено зі зразка, який поміщено на сайті безплат­них графічних зображень Pntgree. На та­кому собі секонді-хенді, вторинному ринку. Досить було запустити у пошуко­ве віконечко запит soccer club, й всемо­гутній Інтернет видав потрібну картинку. Її «підшаманили» — і, не питаючи думки футбольного загалу Львова, узаконили.

Нові господарі «Карпат» (половину ак­цій клубу викупив у Петра Димінського 40-річний футбольний менеджер з Іспанії Олег Смалійчук, уродженець Галича) при­ховують свої плани. Кажуть, вони — «напо­леонівські». Співвласник «Карпат» (інша частина акцій клубу — в олігарха Коломой­ського) начебто планує писати історію клубу з чистого аркуша. А почати — з ама­торського клубу у рідному місті на Івано-Франківщині, який нібито хоче заявити у другу лігу. Робоча назва команди — «Кар­пати-Галич». Нова емблема начебто саме під це потенційне новоутворення. А потім цей колектив нібито переїде до Львова, битиметься за перехід у Першу, а згодом і у Прем’єр-лігу. Подібну комбінацію сво­го часу провертали з «народною» коман­дою «Верес» у Рівному — нині вона назива­ється ФК «Львів». Видозмінена емблема «Карпат», вважають футбольні експерти, є частиною багатоходової операції із ре­брендингу цього клубу…

Футбольній громадськості Львова такі «шури-мури» у закуліссі не до вподоби. В історії «Карпат» були складні періоди, але щоб аж такі — цього не могли собі уявити навіть затяті вороги клубу-легенди.

Коментар для «ВЗ»

Михайло БУГА, бізнесмен, вболівальник «Карпат» із майже 50-річним стажем

Мені сумно від того, що нині діється з «Карпатами». Колись, щоб потрапити на гру футболістів цієї команди (Поточняк, Броварський, Кульчицький, Данилюк та інші), я, тоді ще юнак, проникав на заповнений стадіон потаємно, перелазячи че­рез паркан і колючий дріт, обмазаний солідолом. Нині у відкриті ворота «карпатів­ського» стадіону нема кому йти — бо нема на що дивитися…

Схоже на те, що «Карпати» потрапили у руки людей, які далекі від їхніх традицій, символів, від їхньої славної історії. Колись, як тільки-но прийшов до керівництва пан Димінський, то обіцяв, що робитиме команду із вихованців західноукраїнсько­го футболу. Виявилося, що це зовсім не так. Нині «Карпати» кинуто напризволяще. Колись кожний футболіст «зелено-білих» був іменитою постаттю, кумиром міль­йонів. Нині прізвищ гравців не можна запам’ятати: транзитом приїхали-поїхали, української мови не знають. На додачу, не знати для чого, у клубі змінили ембле­му. Від історії не відмовляються! Цвях у львівський футбол забито такий, що не знати, як із цієї пастки вибратися. Якісь незрозумілі «коломийки» довкола клубу бачимо…