«Роттердам+» забезпечив прибутки державним компаніям, а не збитки - ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк

Про це свідчать фінансові звіти компаній «Енергоатомом» та «Укргідроенерго», пише у блозі для видання «Цензор. НЕТ» колишній Голова НКРЕКП Дмитро Вовк. Навпаки — за час застосування формули «Роттердам+» ці компанії показали суттєве зростання чистого прибутку.

«Жодного збиткового року „Енергоатомом“ та „Укргідроенерго“ за період дії формули „Роттердам+“ не було. Перевірити це дуже легко — подивитись на фінансову звітність цих державних компаній, щоб мати підстави для голосних заяв про збитки (які насправді були у теплових електростанцій)», — зауважує ексголова НКРЕКП.

Дмитро Вовк зазначає, що необхідність купівлі вугілля за формулою «Роттердам+» була викликана об’єктивними потребами вітчизняного ринку. «Протягом 2016 була потреба в імпорті, який не був повністю задоволений через стрімке, майже двократне зростання світових цін на вугілля (з $ 45/тонна навесні до $ 90 взимку) та через дефолти трейдерів вже після запровадження формули „Роттердам+“ — через що спостерігались наднизькі запаси вугілля. З 2017 частка імпорту по року була понад 15%, а в окремі місяці сягала 30%, про що свідчать матеріали НКРЕКП та Міністерства енергетики та вугільної промисловості того часу», — пише Вовк.

Він також зауважив, що слідчі НАБУ замість того, щоб взяти до уваги експертизи уповноважених фахівців, визначили «розміри збитків» за незрозумілою методикою — «намалювали 19 млрд. грн збитків за 2016−2017 та, ймовірно, додаткові 20 млрд грн за 2018−1 півріччя 2019 року. Підкреслюю — намалювали детективи НАБУ, бо саме їх довідки, а не профільних та уповноважених експертів, стають основою для штампу експертизи СБУ», — пише Дмитро Вовк.

Вибір формули «Роттердам+» виправданий для українського ринку вугілля — про це свідчать результати експертиз, яку провели Державний науково-дослідницький експертно-криміналістичний центр МВС України, Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції, а також Європейська асоціація кам’яного та бурого вугілля Euracoal — повідомила адвокат Наталія Дригваль.

Про те, що у справі «Роттердам+» немає складу злочину, раніше заявляв ексзаступник Генерального прокурора Давид Сакварелідзе.

«Слідство може зайти в глухий кут, оскільки може виявитися, що там взагалі немає збитків. Якщо немає шкоди — тоді нема складу кримінальної справи, нема злочину», — зазначив Сакварелідзе. В інтерв’ю телеканалу «Україна 24» він також звернув увагу на те, що після скасування формули «Роттердам+» ціна закупівлі державою вугілля підвищилася.

«Держава почала закуповувати вугілля за іншою ціною і в результаті отримали таку комічну ситуацію, що, в принципі, якщо це все перерахувати, то грошей платників податків, які платять за нову формулу, не «Роттердам+», на 6 млрд грн більше, ніж було при «Роттердам+», — говорить Сакварелідзе.

Як відомо, 10 липня за сприяння Офісу президента України і за посередництва Міністерства енергетики державна компанія «Центренерго» уклала контракт на купівлю українського вугілля за ціною імпортного паритету, розрахованою за формулою «Роттердам+».

Ціна газу для населення з лютого по липень 2020 року встановлювалася за аналогічною формулою «Амстердам+». Уряд Олексія Гончарука запровадив, а уряд Дениса Шмигаля затвердив у меморандумі з МВФ цей підхід для визначення ціни газу для населення.

Як повідомляв РБК-Україна, голова виконавчого комітету Ради реформ Михайло Саакашвілі також заявив, що після скасування формули ціноутворення для вугілля «Роттердам+» ціни на електроенергію для промислових споживачів зросли. «Раніше був „Роттердам+“, а зараз чудово працює система „Амстердам+“, що змінилося? Між Роттердамом і Амстердамом 60 км… Якщо в цьому є різниця», — заявив Саакашвілі. «Роттердам+», нам кажуть, що формула працювала, потім припинила, а платимо ми чомусь більше після того, як вона припинила", — додав він.

Методика визначення вартості вугілля як палива для теплових електростанцій «Роттердам+» при розрахунку прогнозної оптової ціни електроенергії в Україні застосовувалася в Україні з 1 травня 2016 по 30 червня 2019 року. Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії відповідно до Закону «Про ринок електроенергії».