Ручна ворона допомагає... торгувати на базарі
Киянин Андрій Гаврилюк разом зі свахою торгує на Троєщинському ринку Києва овочами
Торг їм іде краще, ніж іншим продавцям. Не в останню чергу через те, що Андрій має біля себе крилатого рекламного агента — ручного ворона Кирила. Він приваблює покупців і змушує їх купувати товар саме в Андрія, а не у його сусідів.
Кирила раніше доглядала інша господиня. Вона померла, і осиротілий птах перебрався жити до Андрія. У цього чоловіка йому дуже добре: той тричі на день годує його зерном із сосисками. Сусіди із м’ясних прилавків намагаються пригостити Кирила шаурмою, але той від такого гостинця відмовляється, залишається вірним господареві…
І все ж цей ворон не вирізняється зразковою поведінкою. Час від часу норовить скубнути пана Андрія за сорочку (у кількох місцях уже порвав її). А часом пробує своїм гострим дзьобом зняти з його шиї золотий ланцюжок. Якось навіть хапав господаря за палець, на якому була золота обручка. Такий інтерес до коштовностей у Кирила не випадковий: ворони, як і сороки, люблять блискучі предмети, «колекціонують» їх. Попри міцну дружбу, Андрій Гаврилюк не бере Кирила до себе додому — птах привчився жити на волі.