Передплатити Підтримати

«Новий рік - для когось це лазня, а для мене – автопортрет»

Епатажний український художник Олександр Ройтбурт відкрив у Львівському музеї модернізму виставку «Хроніки чумного року»

У Львівському музеї модернізму Львівської галереї мистецтв відкрилася виставка епатажного українського художника Олександра Ройтбурта. Назва виставки більш ніж актуальна: «Хроніки чумного року», вона є реакцією художника на пандемію коронавірусу та останні події в Україні.

За словами художника, карантинні обмеження на­гадали йому жахи Серед­ньовіччя, коли Європу косила чума і люди гинули тисячами. Тому головним образом вистав­ки є людина у середньовічній масці з «клювом». Такі маски но­сили лікарі тих часів, аби, гово­рячи сучасною мовою, збері­гати соціальну дистанцію і не заразитися. Саме до цього дис­курсу відноситься картина «Бен­кет під час чуми», де художник намагався поєднати жах перед невідомим і гедонізм, який за­перечує цей жах.

Про це сам Олександр Ройт­бурт розповів під час відкриття виставки, провівши авторську екскурсію своїми роботами. Гі­гантські картини, з яких про­мовляють химерні персонажі в найнесподіваніших позах, із масою алегоричних символів, вражають. Зокрема, Ройтбурт звернув увагу на автопортрет у комірі П’єро: «Автопортрет в образі П’єро. Автопортрет пишу щороку — 31 грудня. Якщо не можу, то пишу 30 грудня. Ко­лись написав автопортрет 1 січня. Тобто Новий рік для ко­гось це лазня, а для мене — ав­топортрет».

Потім маестро предста­вив свої натюрморти, які також включив у виставку. «Наші су­часні проблеми відбуваються на тлі повсякденного життя, де на столі якраз і стоять натюрмор­ти, — пояснив він. — Натюрморти — це легка течія повсякденнос­ті. На їхньому тлі відбуваються і якісь інтелектуальні роздуми, і вибухи почуттів, і якісь траге­дії…»

А гендиректор Львівської на­ціональної галереї мистецтв Тарас Возняк представив нові приміщення, де розташував­ся щойно відкритий Музей мо­дернізму. Це двоповерхова при­будова за палацом Потоцьких. Раніше тут був Музей україн­ської книги, ще раніше — підсоб­ка для будівельників львівського метрополітену (існував колись у 80-х роках і такий химерний проєкт).

«Для нас це велика приєм­ність, ми багато років намага­лися довести до пуття це при­міщення, хтось із молодих буде сміятися, але тут був банно-пральний комбінат львівсько­го метробуду, — пожартував Та­рас Возняк. — Тож сьогодні у нас презентація і нового виставко­вого приміщення, і презентація знакового для України художни­ка Олександра Ройтбурта».