«Дефіцитну вторинку» дофінансують, якщо доведе свою ефективність
Дефіцит коштів у львівських лікарнях вторинного рівня мають покрити, згідно з окремою постановою Кабміну
Львів та ще чотири обласні центри — Рівне, Вінниця, Миколаїв і Суми — цього року отримають значно менше коштів від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) на фінансування медичних закладів вторинної ланки, ніж торік. Такі дані оприлюднила громадська організація «Центр спільних дій». У 2019 році, нагадаємо, медичні заклади фінансувалися за рахунок державної субвенції з розрахунку на кількість ліжкомісць у закладі. Тепер, згідно із реформою, їх фінансуватиме НСЗУ, виплачуючи за кожного пролікованого пацієнта.
Як ідеться у дослідженні, цього року на фінансування лікарень вторинного рівня менше коштів отримають ті міста, які не змогли належно підготуватися до другого етапу медреформи. Таку підготовку має здійснювати місцева влада. Для того, щоб лікарня могла підписати договори з НСЗУ, міськради мали забезпечити у медзакладах відповідне обладнання та зробити ремонти. Львів у квітні-грудні цього року отримає фінансування на 6% менше, ніж торік, Рівне — мінус 10%, Вінниця — мінус 4%, Миколаїв — мінус 3%, Суми — мінус 3%.
Натомість НСЗУ має збільшити фінансування медзакладів «вторинки» у 19-ти інших обласних центрах, які підготувалися належним чином. Найбільше збільшать фінансування таких лікарень в Ужгороді (+ 127%), Херсоні (+ 94%), Житомирі (+93%), Черкасах (+59%) і Луцьку (+51%).
Медичні заклади другого рівня, так звана вторинка — це районні лікарні і лікарні, власниками яких є міські і районні ради.
Ситуацію для «ВЗ» пояснив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. За його словами, під час підготовки реформи НСЗУ, коли були затверджені тарифи на пакети медпослуг, найбільше постраждали від цієї реформи окремі види надання медичних послуг, зокрема психіатрія, паліативна допомога тощо. Суми коштів, згідно з якими законтрактувалися такі медичні заклади, покривають 40% від потреби цих закладів. Після цього міністр охорони здоров’я, Кабмін і президент заявили, що неприпустимо закривати лікарні. Президент доручив уряду переглянути питання тарифів на ті чи інші пакети медичних послуг. НСЗУ зробила відповідні розрахунки і з’ясувала, що справді щодо деяких медпослуг тарифи були необґрунтовані. Вийшла Постанова Кабміну № 513, яка говорить, що медичні заклади, що мають дефіцит із зарплати, й загалом дефіцит установи до кінця року, мають до кінця серпня напрацювати і подати на затвердження в НСЗУ плани розвитку того чи іншого медичного закладу — КНП (КНП — комунальне неприбуткове підприємство — нова форма існування реформованого медичного закладу. — Авт.).
НСЗУ надіслала відповідні форми на «дефіцитні» КНП по всій Україні. Зараз кожна установа напрацьовує свій план розвитку. Медзаклади, які матимуть затверджений в НСЗУ план розвитку, претендуватимуть на дофінансування з державного бюджету.
Усі ці заклади мають переглянути штати, переглянути кількість відділень, затвердити стратегію закладу, довести свою ефективність. Рішення про ефективність і потрібність того чи іншого закладу має приймати місцева влада, тобто ОТГ. Якщо лікарня потрібна місту — воно має фінансувати її, якщо непотрібна — пропонувати відповідні рішення.
Згідно із постановою Верховної Ради, на Львівщині буде сім районів. У кожному районі є районна лікарня. У Жовківському та Яворівському районі є по дві районні лікарні. Такі медичні заклади треба буде переглядати і формувати ефективну медичну мережу. Наразі у нас подекуди є медзаклади, де медперсоналу більше, ніж пацієнтів.
«З 1 вересня буде підвищення зарплат медичним і немедичним працівникам, але не всім, — говорить Іван Собко. — Порядок здійснення цих доплат регулює Постанова Кабміну № 623 від 22 липня. На Львівщину попередньо, згідно із цією постановою, маємо фінансові призначення 32 мільйони грн. Які саме установи будуть дофінансовуватися, наразі не відомо. На це має бути наказ МОЗу із відповідними розписами медичних установ. Від 1 вересня вже будемо доплачувати, згідно з цією постановою, лікарям надбавки».
Коментар для «ВЗ»
Володимир Зуб, начальник управління охорони здоров’я Львівської міськради
«Вважаю це дослідження некоректним. Незрозуміло, за яким принципом його проводили. Вони беруть критерій, що міськради мали забезпечити в закладах відповідне обладнання та зробити ремонти. Але це не головне.
Львівська міськрада робить значне дофінансування міських закладів охорони здоров’я з міського бюджету. Ми прийняли міську програму підтримки цих закладів. Так у нас є проблемні заклади.
Це поліклініка № 3, поліклініка № 6 і міська лікарня «Хоспіс». Їм не вистачає фінансування. Але поліклініка № 3 дісталася нам у спадок від залізниці. Треба було її доводити до пуття. Міська лікарня «Хоспіс» незаслужено мало фінансується з НСЗУ. Це перша в Україні така лікарня, вона взірцева, сюди всі приїжджали вчитися, як створювати такий заклад, а тепер виявляється, що вона не відповідає критеріям МОЗ. Але тут є своя специфіка, яку треба враховувати, а не міряти всі заклади під один стандарт. Я це неодноразово казав на селекторних нарадах НСЗУ.
Ми написали багато листів у МОЗ, пояснюючи ситуацію. Наразі не бачимо відгуку на свої проблеми".