Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Львівська письменниця випустила книгу про кримськотатарського народного співця

Київське видавництво «Портал» випустило книгу львівської письменниці Анастасії Левкової «Ашик Омер» про найвидатнішого кримськотатарського народного співця Омера

Книга призначена для молодшого шкільного віку.

Як розповів менеджер проєктів видавництва Ірина Мартиненко, знайомство українських дітей з творчістю народів України — це свідома творча лінія видавництва.

Народні пісні — найдавніший пласт жанру усної літератури. Це важливе свідчення того, що народ має унікальну багатовікову культуру. Не дарма в кожного народу широкою популярністю користувалися народні співаки: у народів Кавказу — це ашуги, у таджиків — хафізи, у вірмен — гусан, у киргизів — акини і манасчи, у росіян — скоморохи, у монголів — ойрати, у казахів — акини, у кельтських племен — барди, слово, яке пізніше було запозичено і в російську мову, у народів Європи у період Відродження — менестрелі, в українців — кобзарі, лірники, бандуристи.

Для українських дітей назву книги можна було б сформулювати і як «Кобзар Омер», щоб максимально наблизити її до українського фольклору. Але у кримських татар поняття Ашик не просто поет, але співак любові, як уточнює відома кримськотатарська історик Гульнара Абдулаєва.

Книга Анастасії Левкової «Ашик Омер». Фото автора
Книга Анастасії Левкової «Ашик Омер». Фото автора

Згідно з легендою, яка викладена в книзі Анастасії Левкової, в середньовічному Гезлеві (Євпаторія) кожен городянин знав Ашика Омера, він був талановитим автором і виконавцем пісень. Згідно з переказами, Ашик Омер народився у Гезлеві. Його батько був хутровиком і мріяв дати синові хорошу освіту. Тому відправив хлопчика у медресе — навчальний заклад при місцевій мечеті. Наука не дуже давалася Омеру, його постійно лаяв учитель. Одного разу після занять він відправився не додому, як завжди, а прийшов на цвинтар, ліг на землю, закрив очі і заснув. Уві сні йому з'явилася діва вся у білому. «Аллах, — сказала вона, — почув твої слова. Але замість смерті послав тобі талант». Вона простягла музичний інструмент- саз. «Тепер судилося тобі стати першим серед обраних. Будеш складати пісні, мандрувати по землі і співати людям про життя і любові», — пояснила вона.
І тут сталося диво. Які б запитання не ставив вчитель, Омер на будь-який відповідав блискуче. І говорив віршами! Поетичні рядки з римами народжувалися у його голові легко. Тоді кинув медресе і подався з рідного міста мандрувати. Поета з Гезлева, який співав власні пісні, акомпануючи собі на сазі, бачили у різних країнах Сходу. Найчастіше він з'являвся в місті Конья, але в його віршах зустрічаються назви містечок і міст нинішніх України, Польщі, Туреччини, Болгарії, Румунії, Боснії, Греції.

Обійшовши мало не півсвіту Ашик Омер, бувши автором більш ніж двох тисяч віршів і поем, повернувся у рідне місто. Він був багатий і знаменитий. Останні роки свого життя присвятив спорудження мечетей. Одна з них з'явилася на сході Гезлева, другу мечеть він звів на західній околиці міста. Біля стін цього мусульманського храму городяни і поховали співака. Мечеть стали називати Ашик-Омер.

Книга Анастасії Левкової «Ашик Омер». Фото автора
Книга Анастасії Левкової «Ашик Омер». Фото автора

Більше 200 років за могилою Ашіка доглядали євпаторійці. Але при радянській владі мечеть закрили, будівлю пристосували, кладовище знищили. Точне місце поховання Ашіка Омера втрачено. У серпні 2004 року в сквері недалеко від мечеті відкрили пам'ятник Ашик Омеру виконаний євпаторійським скульптором А. Шмаковим. Поет грає на тому самому сазі, який хлопчик Омер колись побачив уві сні.

Пам'ятник Ашику Омеру в Євпаторії. Фото з відкритих джерел
Пам'ятник Ашику Омеру в Євпаторії. Фото з відкритих джерел

Схожі новини